Польський волонтер Єжи Юрчинський планував приїхати до Харкова на декілька днів, щоб проконтролювати доставлення гуманітарної допомоги. Після запрошення рятувальників провести ніч у пожежній частині лишився з ними. Вже декілька місяців він допомагає гасити пожежі та розбирати завали внаслідок російських обстрілів. Також Єжи фільмує злочини окупантів і розповідає про це полякам. Завдяки його зусиллям харківські надзвичайники отримали два нових укомплектованих автомобілі.
Хотів перевірити, кому надходить допомога
У Польщі Єжи рятувальником ніколи не працював. Вперше до України він приїхав у червні на три дні координувати гуманітарну допомогу для українців польської фундації Siepomaga, й хотів перевірити, куди й кому надходить допомога.
В останню ніч перед від'їздом Єжи запросили переночувати у пожежній частині, щоб подивитися, як працюють харківські рятувальники й чого потребують.
"І відразу, в першу ніч, разом з пожежниками я вирушив на перші пожежі після обстрілів. Наступного дня ми разом поїхали на інші місця, де падали ракети, де гинули люди... І так я пробув тут два місяці", — говорить координатор благодійного фонду Siepomaga.
Чоловік залишився жити в пожежній частині. В Харкові провів два місяці, потім поїхав до Польщі, але у жовтні знову повернувся: "Тепер — на усю зиму".
З альпіністів — у пожежники
Єжи займається підземним альпінізмом: "Я не пожежник, я спелеолог, тобто підземний альпініст. Навіщо людині лізти в печеру, під землю? Це ризиковано й трохи схоже на роботу пожежника".
Нині Юрчинський допомагає розбирати завали на Північній Салтівці: "Там ми працювали на 16-поверхівках. Ці будівлі ми розбирали після обстрілів. Це була екстремальна робота".
Після розбору завалів в небезпечних умовах з усмішкою пригадує свою першу ніч у готелі, коли він почув вибухи.
"Я пам’ятаю, як я в перший вечір приїхав до Харкова і почув вибухи — мені стало страшно. Зараз мені це здається смішним: я в готелі одягнув бронежилет, шолом, не знав, що відбувається", — згадує Єжи.
Перші дні російського вторгнення стали справжнім шоком не тільки для українців, але й для поляків, говорить Єжи.
"На початку це була війна, яку ми в Польщі дивилися лише по телевізору. Звичайно, це справило враження, але я пам’ятаю свій досвід, що це дійсно відбувалося, коли я побачив потяги, повні жінок і дітей на вокзалі в Познані. Це мене дуже вразило".
Страх спонукає до дій
У Познані Єжи залишив роботу в комфортному офісі на 13-му поверсі хмарочоса. Нині він продовжує займатися координацією гуманітарної допомоги у Харкові, але його "офісом" зараз слугує пожежна частина. Тож, окрім ноутбука, в його "робочу форму" тепер також входить комбінезон та пожежний шолом. За словами Єжи, страх не зник, але тепер він не паралізує, а спонукає до дій.
"Я вважаю, що братерство і допомога харківських пожежників дали мені змогу адаптуватися. Думаю, якби я був тут один, ця історія могла б бути зовсім іншою", — вважає Єжи.
Під час гасіння пожеж поляк документує російські злочини та розповідає про це. Наслідки одного з обстрілів настільки вразили його земляків й ті одразу зголосилися придбати дві автівки для рятувальників.
"Ми разом були на одній із пожеж після ракетного обстрілу. Мені зателефонували люди з польського фонду і попросили про відеоконференцію. Я почав ходити з телефоном і розповідати їм, що тут відбувається. Вони були налякані", — говорить Єжи.
"Зі мною був командир пожежної частини, і президент мого фонду запитав його: "Що вам потрібно?". Він сказав, що нам потрібні машини для пожежної частини. Через дві години мені подзвонили з Польщі, сказали, що ми купуємо два автомобілі. І зараз ці дві машини в Харкові, вони рятують життя людей, виїздять на виклики", — каже Юрчинський.
Допомога іншим містам
Разом з іншими волонтерами Єжи допомагав евакуювати людей з Куп’янська та Ківшарівки. У планах — охопити також населені пункти на Донеччині.
"Ми маємо спільний план поширити ці евакуації на райони Донбасу і Бахмута. Звідти також разом евакуювати людей до Харкова і далі до Західної Європи. І саме для них ми купили бронемашину, з якою ми зможемо безпечно... Не безпечно, але безпечніше проводити ці евакуації", — говорить Єжи.
Також польська організація надає допомогу Херсону та іншим регіонам України.
"Харків — мій другий дім"
Харків Єжи називає "надзвичайним містом", а його жителів — героями.
"Я пам'ятаю, коли я був у Польщі й бачив репортажі з Харкова по телевізору, ми дивилися харківських пожежників — героїв... Дивилися з великим захопленням і повагою. Я ніколи не очікував бути тут з ними, і я пишаюся цим. Тим, що можу служити й працювати з ними, й таким чином робити свій внесок у перемогу", — стверджує польський волонтер.
"Бо ця війна — війна не лише України. Це також війна між Польщею та двома цивілізаціями. Тобто війна цивілізації проти варварів", — говорить Єжи.
"Я вважаю, що сьогодні Харків – моє друге місто, мій другий дім. І я зустрів тут не тільки багато друзів, але, можна сказати, і братів. Бо цей час війни особливий. Це час, коли маски спадають і ми всі бачимо, хто є хто", — говорить Юрчинський.
Єжи збирається поїхати на кілька тижнів до Польщі, з собою кличе колег з пожежної частини, щоб розповісти про ситуацію в Україні. Каже, після повернеться до Харкова та привезе волонтерам броньований автомобіль для евакуації людей.
Читайте також
Поляки подарували прикарпатським медикам автомобіль швидкої допомоги вартістю 180 тис. доларів
