Тренер з велоспорту Олександр Чуб з Куп’янська вирвався з полону російських окупантів під час контрнаступу ЗСУ і ледь дійшов додому — після трьох місяців у камері боліли ноги. Як потрапив у полон, як вибивали окупантів з міста і що у планах зараз, Олександр розповів Суспільному.
Коли почалася війна, Олександр був у Польщі. Повернувся до Куп'янська і займався волонтерством — возив гуманітарну допомогу і вивозив з окупації людей. До моменту, як частину міста, де він жив із сім'єю, окупували.
"Ця дорога повністю закрилася десь в середині квітня. І вже не було жодних можливостей ні виїхати, ні заїхати. Тільки через Росію, через Естонію, Литву, Латвію, на Польщу, а потім в Україну", — говорить Олександр.
До 12 червня він залишався вдома у Куп'янську і ходив до спортзали, ремонтував приміщення та велосипеди.
"А 12 червня вже за мною приїхали, знали, куди їхати. І мене забрали. Сказали, сідай в свою машину, їдь за нами. Забрали у мене телефон, і цей телефон, як я зараз розумію, і став моєю загрозою. Тому що в телефоні була деяка інформація. Того дня ми тільки приїхали зі Сватового з моїм товаришем, щоб знайти зв'язок. Там був інтернет. Ми виходили на зв'язок з рідними, друзями. Я не встиг свій телефон заховати. Так вийшло, що вони шукали мого друга. Мій друг зараз воює в ЗСУ", — розповів Олександр.
У залі займалися місцеві хлопці. Пізніше Олександр дізнався, що там заховали зброю, яку залишили ЗСУ під час відступу.
"Почалися тортури. Мене почали жорстоко бити, жорстоко допитували, бити струмом, це їхня улюблена фішка, було дуже важко це все витримувати. Це було неодноразово протягом місяця. І одну частину захованої зброї я віддав. На шести квадратних метрах ми були увісьмох. Без води, без свіжого повітря, без сонця, без нормальної їжі", — розповідає про умови полону Олександр Чуб.
Окупанти змусили його "зізнатися" у "злочині" на відео.
"Це відео я записував під дулом пістолета. Вони мені сказали, що сказати. І я з четвертого разу ледве записав це відео... Автомати, пістолети. Лякали: зараз тебе вб’ємо, закопаємо", — розповідає Чуб.
Про те, що сам вивіз друга на підконтрольну Україні території ще у квітні, після місяця катувань Олександр не зізнався. За його словами, у відділку поліції росіяни утримували до півтори сотні в’язнів. У вересні під час контрнаступу ЗСУ чоловік вирвався з полону.
"Я вірив, що наші Збройні сили повернуться. Я на них очікував… В ніч з 7 на 8 вересня ми почали стукати у двері, але ніхто не приходив. І ми здогадалися, що пішов наступ, нас кинули, а всі ці нелюди просто втекли. Одна з камер вибила скло, ґрати, вибили двері, знайшли ключі від всіх камер, всіх повідкривали", — каже спортсмен.
Нині тренер живе у Харкові, до Куп’янська їздить ремонтувати пошкоджену обстрілами велобазу. Хоче зібрати там своїх вихованців і відновити тренування.
Що відомо
- Про викрадення спортсмена Олександра Чуба стало відомо у червні. Окупаційна влада арештувала його 12 червня за обвинуваченням у співпраці зі Збройними силами України та порушенні комендантської години, розповіла Суспільному сестра Олександра Яна Воловик.
