Перейти до основного змісту
Вдова військового облаштовує реабілітаційний центр для бійців на Харківщині

Вдова військового облаштовує реабілітаційний центр для бійців на Харківщині

Вдова військового облаштовує реабілітаційний центр для бійців на Харківщині
. Володимир Марченко з Харківщини захищав Україну на фронті. Його дружина мріє побудувати реабілітаційний центр для бійців. Фото: Суспільне Харків

Наталія Шляхурова з Харківщини втілює мрію загиблого чоловіка — захисника України Володимира Марченка. У Ков'ягах під Валками жінка облаштовує реабілітаційний центр для учасників бойових дій.

На могилі свого чоловіка Наталія Шляхурова буває щодня, ходить повз на роботу і додому. Її чоловік Володимир Марченко загинув на Донеччині у березні цього року. У пам’ять про нього Наталія продовжує їхню спільну справу. Перетворює будинок на реабілітаційний центр для військових.

"Коли він біг на війну, він казав: я точно повернуся, мені ж там треба ще плашечки прибивати, доробляти лазню, я ж там ще кутки не прибив. Ну добре, думаю. Раз кутки не прибив, ну тоді, напевно, точно він збирається повернутися. Але життя іноді нас не питає", — розповідає Наталія.

Вони познайомилися шість років тому. Вона волонтерила у санаторії, де реабілітували військових. Володимир прибув туди після служби добровольцем на Луганщині. Одружилися, купили будинок. Володимир вирішив: збудують власний реабілітаційний центр. Для цього чоловік отримав диплом військового психолога.

"Тут буде маленький зимовий будиночок. З пічкою, з лежанкою. Ось сьогодні віконце вставили. Шукаю майстра, який допоможе зробити пічку. Вовка знав, як буде пічка робитися, а я не знаю", — показує жінка.

На території центру чоловік думав звести навіть бліндаж — як елемент реабілітації.

"Мені все одно дуже болить. Але мені не так болить,коли я продовжую те, для чого ми це починали робити. А інакше, навіщо мені все це?" — продовжує Наталія.

У найближчих планах — звести кілька прибудов. Чи вистачить коштів, не знає. Витрачає на будівництво власні кошти.

"Звичайно, сама я такий великий проєкт не підійму. Але навіть якщо ніхто не допоможе, ось є в мене вже гостьові кімнатки, є я, є руки, є масажний стіл, є колеги, які все одно допомагатимуть. Я все одно буду щось з цим робити. Це ж мені болить", — говорить вдова військового.

Читайте також

"Володю вбили. Він всіх любив": в боях за Україну загинув Володимир Марченко з Харківщини

Топ дня
Вибір редакції
На початок