23 серпня у Харкові святкували День міста. Офіційних масових заходів у Харкові не було. Ввечері у центрі для неофіційних святкувань зібралися тисячі людей. Зокрема під час стихійних гулянь з колонок лунала музика, люди палили фаєри, на майдані Конституції бачили КамАЗ, в кузові якого був «басейн», а люди, у тому числі у купальниках, танцювали на кабіні. Також у місті охорона парку Шевченка не давала святкувальникам купатися у фонтані, а «Харківзеленбуд» буде вимушений посадити нові квіти на клумбі, яку затоптали під час Дня міста, і відремонтувати плиту на майдані Конституції.
Суспільне Харків зібрало думки жителів Харкова у соцмережах про стихійні гуляння.
Дмитро Кузубов, журналіст, військовий
«Щороку на день Харкова в центрі влаштовують дедалі більші вакханалії. І розрив між тими, хто проливає свою кров заради того, щоб це місто існувало під українським прапором, і тими, хто користується цими плодами, стає дедалі більшим.
Ситуація на полі бою надскладна, кілзона збільшується, до міста долітають FPV, удари по цивільних та всій Україні стають все більш кривавими, десятки загиблих, сотні постраждалих (Кривий Ріг, Київ, Печеніги тощо), але дехто хоче гучно, з «огоньком» похизуватися «незламністю», влаштувати бидлотеку під треки про «Першу столицю».
Святкування як явище частково було доречним у 2022-му, коли Харків неймовірними зусиллями та консолідацією всіх вистояв — всупереч усьому. Але зараз це зчитується вже як неадекватне сприйняття реальності, нерозуміння ступеню загрози, яка, на жаль, лише збільшується. Як неповага до тих, хто боронить це місто, щодня ризикуючи заради цієї «незламності» своїм життям.
Радіти під час війни нормально, але з поваги до людей, яким ця опція зараз недоступна, можна хоча б робити це тихіше та скромніше. Це все наслідки міської політики, яка замість того, щоб популяризувати ідею захисту держави, культивує патерналізм — мовляв, війна десь далеко і там впораються і без вас, а ось вам «КаМАЗ-басейн», розважайтесь. І не забудьте подякувати нам за те, що вас поки не чіпають. Бо «Треба закінчувати війну, а не ставити сітки». Ми розгорнемо прапори — спробуйте тільки дорікнути нам у відсутності патріотизму (і плювати, що половина з них — у кольорах прапору Бразилії). Вам не подобається? Ви не харків'яни!
Пластмасовий кітч у міському просторі збільшується як метастази. І в головах деяких, на жаль, теж пластмаса. На щастя, не у всіх, і у цьому місті лишається багато гідних і чудових людей, які наповнюють його сенсом. Тож хочеться вірити, що їх кількість лише зростатиме і колись здоровий глузд переможе», — написав Кузубов.
Ольга Клейтман, архітекторка
«16 загиблих і 140 поранених, 23 з них — діти. А у нас день міста — ми незламні! У нас по вулицях їздить КамАЗ-басейн і тисячі тіл заходяться в конвульсіях, безперервно пʼять годин гудуть клаксони, в соцмережах відоси про «первуюсталицу». Ми спокійно дивимось, як розбещують нашу молодь, як відокремлюють Харків від України. Це прямий шлях до ХНР. Харків — не острів. Біль України — наш біль», — написала Ольга Клейтман.
Андрій Парамонов, історик
«Мені прикро інше, раз міська влада поєднала міфічний день визволення від нацистів 23 серпня із Днем міста, то такого кшталту святкування не припустимі! У серпні 1943 року за Харків загинуло більше чверті мільйони військових Червоної армії, тому хоч міфічний день 23 серпня, хоч вірний 29 серпня як День визволення від нацистів, це в першу чергу День пам'яті, а не пляски на кістках», — зазначив історик.
Дмитро Олійник, ветеран
«По подіях учора в центрі міста можна визнати факт: далі буде ще складніше. Загравання із сепаратизмом, як у 2014 році, — це вже загроза. Як представник ветеранів Харківщини буду звертатися до міністра МВС щодо детального вивчення надзвичайно небезпечної ситуації, яка сталася на День міста 23.08.2026. Правоохоронні органи мають з'ясувати, хто дозволив перекрити центр міста та влаштувати шабаш під час війни», — написав Олійник у Facebook.
Олексій Свід, журналіст
«Так, це Харків і то харківці, абсолютно звичайні харківці, які купаються в КамАЗі, слухають та співають Коржа, ведуть себе на грані допустимої моралі, а місцями і за нею. Але це не всі харківці. Є й інші, просто для тих, хто вчора це був день, коли вони могли вийти та відсвяткувати на тому культурному рівні, який є прийнятний для їх рівня культури.
Так було і до повномаштабки, просто тоді багато людей святкувало «на районє», тому центр залишався менш людним та більш культурним, зараз же безпекова та культурна ситуація така, що всі тягнуться в центр.
Вчора був шокований поведінкою людей. Можна сказати тільки наступне: так, такий він Харків та харківці, і у вас є вибір — або відректись від нього і піти у своє внутрішнє вигнання, або ж робити все, щоб якомога більше наших містян дізнавались про культуру і культурність, особливо діти», — написав Свід.
Ілля Бардін, волонтер
«Дивився, як Харків святкував День міста. Натовпи, гуляння, бл...во, алкоголь, і з одного боку наче ж добре, що у фронтовому місті вирує життя, молодь святкує (хоч і занадто вульгарно), люди не зламалися, а якщо тобі це вже не дуже заходить, то, може, просто став старий. З іншого боку, дуже хотілося вірити, що хоча б половина цього натовпу допомагає армії, що хоча б 20% іноді їздять на харківські кладовища міняти нашим Загиблим Героям старі прапори на нові, а хоча б 10% щодня о 09:00 зупиняються на Хвилину Мовчання.
Важко святкувати, коли в тебе не закриті збори для ЗСУ, коли знаєш, що хлопці розраховують на тебе і їхнє життя в тому числі залежить від кількості донатів, які ми зберемо, а потім мимоволі рахуєш, скільки потенційних дронів за вечір пішло на алкоголь та на зовсім не критичні потреби.
Я безмежно пишаюся харківцями, які добровільно пішли захищати своє місто й країну, але мені соромно бачити, наскільки у частини міста зашкалює страх і ненависть до ТЦК.
Харків — моє рідне місто, я його люблю, поважаю і нікуди ця любов від мене не дінеться, але коли громада майже не говорить про майбутнє наших дітей, коли у 2026 році зі сцен знову лунає російськомовний культурний продукт, коли ми так мляво формуємо українську ідентичність та українізуємо власний простір, то у місті, де ти народився і виховуєш дітей, раптом стає менш комфортно», — написав Ілля Бардін.
Олена Рофе, БФ «Харків з тобою»
«Чи люблю я Харків? Не знаю. Я відчуваю себе його невід'ємною частиною. Але сьогодні, ближче до вечора, здається, він збожеволів. Люди в ньому збожеволіли», — написала Рофе у Facebook 23 серпня.
Євгенія Дисс, волонтерка
«Якщо чесно, мені ок, що молодь святкує. Я в контексті тому що. І знаю, що багато цих молодих людей — з неіснуючих міст і сел Харківщини, Луганщини і Донеччини. І вони не в рашzi, не воюють проти нас, а волають "путін-хло". І вони можуть в будь-який час загинути від КАБа чи "Шахеда". І багато з них, скоріше за все, воюватиме. А частина з них вже воювала чи воює, а зараз у відпустці. І у багатьох з них хтось на фронті чи загинув. Хай відірвуться. Для цього у всі часи у всіх країнах і існують карнавали», — написала волонтерка.
Що кажуть у поліції
Грубих порушень громадського порядку у Харкові під час святкувань не зафіксували, розповіла Суспільному речниця поліції Харківщини Людмила Прокопенко. За її словами,
між локаціями в центрі міста відбувалася постійна міграція харків'ян та гостей міста, через що визначити точну кількість учасників святкувань було неможливо.
«Працівники поліції проводили профілактичні бесіди щодо недопущення порушень публічного порядку безпосередньо на місцях. Доставлення громадян до підрозділів поліції не зафіксовано», — сказала Прокопенко.
15 протоколів за керування транспортними засобами водіями, які мали ознаки алкогольного сп'яніння, зафіксували за денну та нічну зміну 23 серпня у Харкові, сказав Суспільному речник патрульної поліції Харківщини Дмитро Гайдук. Ці матеріали надалі передадуть до суду.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
