Накопичені борги Харкова міський голова Ігор Терехов пояснює різницею у тарифах. За його словами, у загальній сумі враховані борги з комунальних послуг населення, починаючи з 2012 року. Водночас, стверджує Терехов, держава через невиплачені кошти різниці у тарифах винна більше місту, аніж місто йдеться про комунальні борги населення та борги комунальних підприємств перед державними— державі.
Про це мер Ігор Терехов розповів у проєкті Суспільного «Ремовська Інтерв'ю».
«Коли ви візьмете борги сьогодні, які винен Харків, і зробите баланс, скільки повинна держава Харкову, то баланс буде не на користь держави. Коли ви зробите структуру боргів, то ви будете розуміти, що там враховані борги, так, які накопичувалися з 2012 року за електропостачання, в основному, теплопостачання і водопостачання населення, яке заборгувало сьогодні. Це населення», — говорить міський голова.
Є борг між населенням міста Харкова, починаючи з 2012 року, і державою. Тобто державними підприємствами, які надають ці послуги, чи комунальними підприємствами, які надають ці послуги, а в них в структурі є заборгованість не така. Є різниця в тарифах, які заборгувала сьогодні держава нашим комунальним підприємствам. І є борги, які наші комунальні підприємства — відповідно, бо у них не було коштів, які вони потребували з різниці в тарифах, бо вони взаємозаліком закрили все це, — вони заборгували.
Як вирішення Ігор Терехов пропонує провести «взаємозалік» з державою та списати борги населенню.
«Я вважаю, що з населення потрібно списати взагалі ці борги. Це накопичення — воно нічого не дасть. Воно буде на папері. І всі будуть казати кожного разу перед якимись виборами, чи коли комусь хтось не сподобався: "Опачки, а давайте я ці борги зараз пред'явлю". І відповідь буде: "Так держава ж винна, так теж це населення". І оцей пінг-понг буде завжди. Моя пропозиція щодо населення: давайте ми якось один раз от відрубаймо ці питання. Це стосується ж не тільки Харкова, а всіх міст», — сказав мер.
Списати борги мер пропонує не тільки Харкову, але всім прифронтовим містам.
«А от одне питання: а що дають взаємні претензії і заборгованості? У них же ж коштів не буде. На столі ж коштів не буде, в державі в бюджету коштів не буде. Ми кажемо: ви нам повинні. Держава каже: міста нам повинні. А якщо взяти баланс і зробити взаємозалік, що це означає? Такі приклади були насправді. В 2021 році такі приклади були, коли був взаємний взаємозалік. Так, він був не в повному обсязі, але він дав можливість скоротити ці взаємні заборгованості», — говорить Терехов.
Що стосується населення — важка ситуація, я розумію. Але ми ж повинні казати і собі як державні люди, і людям правду. Ми ж розуміємо, що ніхто не… З 2012 року, якщо не заплатили ці кошти люди, вони зараз їх не будуть платити. І тим паче ті, у кого все розтрощено і вже нема де жити. Хтось отримав сертифікат, хтось виїхав за кордон, хтось переїхав в інший район, в інше місто. Так навіщо ми будемо обманювати один одного? Я не розумію.
Повну версію розмови в рамках проєкту «Ремовська Інтерв'ю» дивіться на YouTube-каналі «Суспільне Новини».
Борги Харкова: що стало відомо з матеріалу «Економічної правди»
8 квітня «Економічна правда» випустила матеріал про те, що Харків роками накопичував заборгованість за енергоресурси. Видання написало, що найбільша частка заборгованостей припадає на газ для виробництва тепла — 27,3 млрд грн. Це близько чверті газового боргу країни, який становить 113,7 млрд грн.
Основна частина боргу – 16,83 млрд грн – сформована перед «Нафтогаз трейдингом», ще 9,38 млрд грн – перед постачальником «останньої надії» – «Нафтогазом,» ще 1,11 млрд грн – історична заборгованість перед «Нафтогазом», утворена до 2021 року.
Також «ЕП» зазначила, що борги жителів Харкова за комунальні послуги — 9,44 млрд грн, загальний борг у країні – 36,7 млрд грн.
«Харківводоканал» має борг у 4,5 млрд гривень за електроенергію, а за її розподіл — 1,1 млрд гривень.
«Разом – понад 44 млрд грн. Це сформована роками системна модель, де кожна ланка не платить іншій, формуючи ланцюг взаємної заборгованості. З кожним роком ситуація з боргами лише погіршується», — написали в «ЕП».
Як на публікацію про борги відреагував міський голова Ігор Терехов
Мер Харкова Ігор Терехов відреагував на публікацію «Економічної правди», він написав, що «подача цієї теми, м'яко кажучи, далека від професійної та відірвана від реалій життя».
«За 30 кілометрів від лінії фронту об'єктивно немає змоги в повному обсязі та в ті ж строки виконувати всі фінансові зобов'язання, які були нормою в мирний час. Це не примха міської влади і не питання недисциплінованості. Це наслідок зруйнованої економіки, скорочення податкової бази, зупинки підприємств, вимушеної міграції сотень тисяч людей та щоденних атак на інфраструктуру», — пояснив накопичення боргів Терехов.
Значні заборгованості мають Чернігів, Запоріжжя, Кривий Ріг, Дніпро, Одеса. І навіть ті міста і громади, які не розташовані безпосередньо на лінії фронту. Але саме прифронтові території та воєнні міста несуть найбільше навантаження.
Ігор Терехов запевняв, що всі зобов'язання будуть виконані.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
