У лютому 2026 року стало відомо про загибель 84 українських захисників з Харківщини. Про смерть військовослужбовців офіційно повідомили громади чи університети. Список не є вичерпним.
Віталій Цуран
Віталій Цуран загинув 26 лютого в районі Залізничного Синельниківського району на Дніпропетровщині, повідомили в Краснокутській селищній раді.
Віталій жив у селі Козіївці, з перших днів повномасштабного вторгнення добровільно долучився до війська, йдеться у повідомленні.
"Він обрав шлях воїна, аби боронити рідну землю, своїх близьких, наше майбутнє. Світла, добра людина, мужній захисник, вірний син свого народу", — написали у міськраді.
Загиблому захиснику було 38 років.
Максим Єнін
Максим Єнін загинув 23 лютого поблизу Дружківки на Донеччині, повідомили у Берестинській міськраді.
Він служив оператором БпЛА у військовій частині А1302. На момент загибелі йому було 23 роки.
Максима Єніна поховали 28 лютого на центральному кладовищі в Берестині.
Іван Гірко
Іван Гірко загинув 6 лютого 2026 року поблизу Котлиного Покровського району Донецької області, повідомили в Богодухівській громаді.
Захисник народився 8 серпня 1986 року в Криму, а потім переїхав до Харківщини, де створив родину, працював на одному з підприємств харчової промисловості Богодухівської громади.
Іван Гірко став на захист України у жовтні 2024 року, служив старшим солдатом, обіймав посаду старшого навідника міномета єгерського батальйону 152 ОЄБр.
Захисника поховали на міському кладовищі в Богодухові. У нього залишилися дружина та двоє неповнолітніх дітей.
Віктор Лавриненко
Віктор Лавриненко загинув 9 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу Тернуватого Запорізької області, повідомили в Балаклійській громаді. Захиснику було 40 років.
Віктор навчався в Міловській загальноосвітній школі, яку закінчив в 2004 році. Працював водієм — займався перевезенням хлібобулочних виробів. Перед початком повномасштабного вторгнення працював водієм у ТОВ "Балмолоко".
24 жовтня 2025 року захисника мобілізували до лав ЗСУ. Він служив на посаді стрільця-снайпера другого штурмового відділення третього штурмового батальйону Першого окремого штурмового полку.
Володимир Сергієнко
Володимир Сергієнко загинув 23 лютого 2024 року, виконуючи бойове завдання, повідомили в Старовірівській громаді. Захиснику було 22 роки.
"Його молодість, сила й відданість стали символом незламності та любові до рідної землі. Він віддав своє життя за свободу й незалежність України, щоб ми могли жити під мирним небом і будувати майбутнє. Його подвиг — це наша гордість і наша відповідальність перед прийдешніми поколіннями", — пишуть у громаді.
