Харківська міська рада на позачерговій сесії 19 грудня 2025 року затвердила бюджет 2026 року, в якому на підтримку військових частин ЗСУ та територіальної оборони заплановано 300 млн грн з 21,4 млрд гривень, що становить 1,44% видатків бюджету.
Суспільне Харків спитало думку депутатів, політолога та експерта з питань місцевих бюджетів, чи повинна міська рада виділяти кошти на підтримку Сил оборони та чи була у Харкова можливість відшукати на це більше коштів.
"Будемо розраховувати на мир": позиція міської ради
Під час розгляду проєкту бюджету 19 грудня 2025 року мер Харкова Ігор Терехов сказав, що розраховує на припинення бойових дій.
"Дякуємо ЗСУ, але будемо відверто казати, що будемо розраховувати, що все ж таки мир буде, настане мир. Але ж ми зберігаємо підтримку військових і в бюджеті це прописано, бо для нас дуже важливо, щоб наші військові були забезпечені всім необхідним… Ми підтримували військових і у 2024 році, і у 2025-му підтримували, і будемо надали підтримувати, це необхідність. І ми чудово розуміємо, що дипломатичним шляхом можливо розв'язати всі питання тоді, коли у нас буде надійний тил, тобто буде надійна армія, яка буде досягати мети, яку ставить вище керівництво і країни, і Збройних сил України", — сказав мер на сесії.
Загалом у бюджет заклали видатки сумою 21,4 млрд гривень. Зокрема, місто витратить 808,5 млн грн на соціальний захист, 660,9 млн грн — на культуру і мистецтво, 578,9 млн грн — на будівництво захисних споруд на території ліцеїв та яслах-садку.
Терехов зазначив, що бюджет на 2026 рік зберігає соціальну спрямованість: у ньому заклали гроші на безоплатне харчування школярів і безплатний проїзд у міському транспорті.
До 300 млн грн, які заплановані на допомогу Сил оборони, міська рада планує додати кошти за підсумками корегування бюджету після першого кварталу.
Не вистачає солідарності та реальної оцінки ситуації — депутат Булах
Бюджет Харкова на наступний рік прийняли 65 голосами. Єдиним депутатом, який утримався від голосування, став представник фракції Блоку Світличної "Разом" Дмитро Булах, який зараз проходить службу у Силах оборони.
На початку грудня 2025 року, після затвердження держбюджету на 2026 рік, Булах написав на своїй сторінці у Facebook, що документ "не є адекватним до реалій, в яких живе країна".
"Ми знаємо, що в Силах оборони України зараз є велика проблема з мотивацією, а як наслідок — з людьми. Відповідно, всі дії повинні бути підпорядковані одній позиції — чи збільшують мотивацію умовного солдата Івана на СПшці ці дії чи проєкти. І от, на мій погляд, ні. Абсолютно, ні. Так, я розумію, що суттєво підвищити зарплатню військовим, а тим самим і мотивацію, на зараз дуже важко. Але ключове в цьому не це. Ключове в цьому відсутність солідарності", — йдеться у дописі.
У коментарі для Суспільне Харків Дмитро Булах сказав, що центральна та міська влада не зробили підтримку Сил оборони першим пріоритетом при ухваленні бюджетів.
"Є якісь певні рухи в цьому напрямку, але сказати, що ми сконцентрувалися на відбитті агресії і на захисті, я не можу. Ключова історія, що люди, які перебувають у війську загалом і безпосередньо на лінії бойового зіткнення, повинні відчувати солідарність всього народу з собою, всієї державної машини. І, відповідно, мотивація була б зовсім інша, кількість СЗЧ була б зовсім інша, якби ми всі були в одному човні", — розповів депутат.
Від голосування Булах утримався, каже, через те, що міська рада надіслала проєкт бюджету менш ніж за добу.
"Традиційно я майже не голосую бюджетні питання, тому що те, як організована робота в нашій міській раді, мене не влаштовує. Такі великі документи надсилаються менше, ніж за добу до голосування, пропрацювати їх фактично неможливо. Це перше. А друге — пріоритети. Бюджет і Програма соціально-економічного розвитку — по суті це один комплекс питань. В програмі більше про те, що ми будемо робити, в бюджеті це теж частково присутнє. На мій погляд, пріоритети не адекватні до загальної ситуації. Тому я не підтримую такі рішення", — говорить Дмитро Булах.
На думку депутата, у міськради була можливість закласти на підтримку війська більшу суму, ніж 300 млн грн.
"Це не кінцева цифра. Протягом року вона буде змінюватися, якщо війна буде продовжуватися. Це очевидно. Існують інші механізми поза Програмою, як міський голова знаходить можливості підтримати армію. Тому сума загалом точно буде більша, ніж 300 млн. Думаю, що в декілька разів більша. Так було і торік, і в позаминулому. Чому в програму закладається відносно невелика сума, я не знаю. Мені здається, було б краще відразу закласти більшу і потім не шукати якісь інші механізми, а безпосередньо через Програму це робити", — сказав депутат Блоку Світличної "Разом".
Потрібно закладати правильні рішення — депутат Радченко
Колега Булаха по фракції у Харківській міськраді Максим Радченко, який також нині служить у війську, після голосування за бюджет міста написав у Facebook, що депутатам варто враховувати у 2026 році, що Харків — прифронтове місто, а зона ураження від російських дронів може розширитись.
"Це означає одне — вже зараз потрібно закладати правильні рішення в бюджет наступного року і готувати наше місто до реалій 2026. Серед таких рішень — системна протидія дроновій загрозі, зокрема створення антидронових тунелів навколо Харкова та на виїздах, а також стабільна підтримка бригад, які тримають оборону на півночі та сході Харківської області. Цей напрямок має стати пріоритетом", — йдеться у дописі.
Влада спрямовує кошти туди, куди вважає за потрібне — експерт з питань місцевих бюджетів Онищук
Експерт шведсько-української програми Polaris з питань місцевих бюджетів Ігор Онищук в коментарі Суспільному нагадав, що Харків, як і багато інших громад, втратив значну частину доходів після перенаправлення військового ПДФО з місцевих бюджетів до державного у листопаді 2023 року.
"Погано виконувався бюджет 2025 року. За 11 місяців 2025 року виконання річного плану – 79%. За 11 місяців у 2024 було 88%, в довоєнному 2021 році теж було 88%. Тобто не добираються доходи — і в основному це податкові надходження. Звісно, коли планується бюджет на наступний рік, враховується нинішня ситуація. Є падіння доходів по ПДФО, бо вилучили військовий ПДФО. Коли держава вилучала його, то казали: "Ми тепер будемо допомагати військовим частинам", а тепер вимагати на окремих нарадах від громад спрямовувати кошти на підтримку військовослужбовців — це з боку держави звучить не дуже коректно", — розказав Онищук.
Місцеві бюджети, каже експерт, за законодавством України є самостійними: вони визначають, куди спрямовувати кошти та не несуть відповідальності одне перед одним і перед державним бюджетом.
"Змусити орган місцевого самоврядування спрямовувати певні кошти на військовослужбовців чи тероборону, чи там на якісь інші заходи є неправомірним. Куди органи місцевого самоврядування вважають за потрібне спрямовувати кошти, туди їх і спрямовують. В цьому і була суть реформи децентралізації", — говорить Ігор Онищук.
Вилучене "військове" ПДФО пішло на підтримку сектору безпеки і оборони. До речі, у нас згідно з вимогами Бюджетного кодексу сектор безпеки і оборони фінансується виключно з державного бюджету, фінансування з місцевого бюджету цієї галузі є порушенням бюджетного законодавства, це не компетенція органів місцевого самоврядування. І саме тому Харків передає трансферт у Державний бюджет, щоб держава спрямувала 300 млн в ті чи інші військові частини або на закупівлю тієї чи іншої техніки.
На його думку, 300 млн грн для Харкова — це значні кошти, враховуючи те, що бюджет міста не виконується.
"Є й інші програми, які спрямують на підтримку військовослужбовців, наприклад, на соцзахист ветеранів війни бюджетом Харківської міської ради на 2026 рік передбачено 4,6 млн, багато програм на оздоровлення військовослужбовців, тому в загальному безпосередня підтримка військовослужбовців буде більша", — каже експерт.
Разом з тим є сумнівні проєкти. Наприклад, дуже багато закладено на благоустрій, майже пів мільярда, але ми не розуміємо, що це за благоустрій, можливо, там укріплення чи інші роботи, пов'язані, умовно кажучи, також з безпекою і обороною. 100 мільйонів, що також немало, передбачено на публічні інвестиційні проєкти у сфері культури і мистецтва. Подивився, що це за проєкти, — мова йде про зоопарк.
Ми не там шукаємо гроші — політолог Авксентьєв
Комітет виборців України у травні 2025 року проаналізував, які обласні центри протягом 2024 року витратили на оборону найбільше коштів. Харкова у переліку не було.
"Два міста виділили понад 20% витрат від загального бюджету на безпеку й оборону. Такими лідерами є Хмельницький і Вінниця, 23% і 21% відповідно. У 2024 році з бюджету Хмельницької міської громади на підтримку сил безпеки й оборони, підтримку ветеранів та їх родин, придбання військових облігацій тощо було витрачено 987 млн. Зокрема, придбано дрони, коптери, РЕБ та інше обладнання на суму 201 млн. З бюджету Вінницької громади на безпеку і оборону було витрачено 1,25 млрд і це найвищий показник серед міст з населенням до 500 тисяч людей", — йдеться у дописі.
У 2025 році Харківська міська рада виділила на підтримку військових 295 мільйонів.
"З урахуванням інфляції 300 млн — насправді це менше, ніж торішні 295 млн. Якщо говорити про рейтинг КВУ, на фоні витрат інших міст у 10-15-20%, наші 1,5% — це мало, але в абсолюті 300 млн це досить значні кошти. Насправді ми не там шукаємо гроші. За останні чотири роки в нас під приводом війни відбулася централізація майже в усіх політичних сферах, зокрема й у фінансовій. І це повністю протилежний тренд тому, що було у 2014-2021 роках", — розповів у коментарі для Суспільного кандидат політичних наук, політолог Антон Авксентьєв.
Тоді теж була війна, але вона не завадила реформі децентралізації. Якщо подивитися сумарно на всі місцеві бюджети, а в нас 1469 територіальних громад включно з Києвом, де найбільший бюджет, понад 100 млрд грн. Сумарно всі місцеві бюджети — це 840 млрд грн. Бюджет одного Міноборони — це 2 трильйони, тобто це у 2,5 раза більше.
Держбюджет 2026 року в шість разів більший за суму бюджетів всіх громад, зазначає Авксентьєв.
"Такого співвідношення ніколи не було. У 2021 році умовно співвідношення було два до одного. Зараз — шість до одного. І з кожним роком ця тенденція, що гроші зосереджуються на центральному рівні, лише посилюється. Те, що бюджет Міноборони у два з половиною рази більше за суму всіх бюджетів громад України, дуже показова річ. Там корінь проблеми і найбільші корупційні ризики, і проблеми недоутримання грошей військовими, незакриття їхніх потреб. А перекидання відповідальності на місцеве самоврядування це, в принципі, те, що центральна влада й Офіс президента робить майже завжди. Це їхня антикризова стратегія", — розказав політолог.
Скільки на підтримку військових виділила місцева влада з початку повномасштабного вторгнення
Суспільне проаналізувало, що найменше з усіх облцентрів на потреби війська запланував Кропивницький — 1,3% від бюджету у 3,8 млрд грн (49,4 млн грн). Київ планує виділити близько 2% від 106 млрд грн, Івано-Франківськ — із 5,7 млрд грн віддасть понад 14%.
В мерії Харкова Суспільному повідомили, що у 2025 році з міського бюджету спрямували на потреби Сил оборони понад 500 млн грн, за весь час повномасштабної війни допомога військовим становить близько 1,8 млрд грн.
"Що важливо, йдеться саме про фінансову підтримку з бюджету. Окрім цього, місто постійно передає військовим техніку, обладнання, транспорт, засоби зв’язку, генератори, допомагає з облаштуванням позицій, логістикою та інфраструктурними рішеннями. У бюджеті на 2026 рік закладені 300 мільйонів гривень на підтримку військових. Але це не «стеля». Як і в попередні роки, обсяг допомоги коригуватиметься відповідно до реальних потреб військових і можливостей міського бюджету", — зазначили у пресслужбі Харківської міської ради.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
