Ініціатива відкриття "Алеї надії" у Краснокутську на Харківщині належить ветеранській організації "Народжені бути сильними" та родинам захисників. У центрі селища на стендах розмістили портрети зниклих безвісти та полонених військових, які є жителями Краснокутської громади.
Про це Суспільне Харків розповіла керівниця СВА Ірина Карабут.
"Ідея ця виникла у мене давно. Але спочатку рідні не давали такої згоди, а потім побачили цю ідею в Тернополі, в інших громадах, що є такі "Алеї надії", — говорить очільниця адміністрації.
За її словами, рідні військовослужбовців самі звернулися до неї з питанням створення "Алеї надії".
"Коли ми додавали до "Алеї памʼяті" фото наших загиблих, то на цих заходах були присутні родичі зниклих безвісти. І тоді родичі підійшли до нас і порушили це питання. Вони нам сказали: "Портрети наших загиблих — ось вони, окрім цього рідні можуть сходити до могили та віддати шану. А ми перебуваємо між небом і землею". Дуже зачепило, що рідні про це говорять", — згадує Ірина Карабут.
У нас є дані про зниклих безвісти, ми тоді разом із громадською організацією "Народжені бути сильними" продзвонили всіх рідних і сказали: "Ось є така ідея, якщо ви надаєте згоду і фотографії, то ми цю алею зробимо".
У Краснокутську і в усіх старостинських округах створені "Алеї пам'яті", розповідає керівниця Краснокутської СВА. Каже, "Алею надії" вирішили створити в садибі в центрі Краснокутська.
Всі фото для стендів встановлені за згодою родин, говорить Ірина Карабут.
"Наш Ігор Яковлев повернувся з полону, він повернувся давненько, але був на реабілітації, повернувся додому у село Мурафу минулого тижня. А портрет його був вже замовлений, і тому вчора було дуже щемливо, що він витягнув свій портрет, звернувся до всіх присутніх, і сказав: "Надійтеся", — розповідає очільниця адміністрації.
Він розмовляв з деякими рідними, бо він в полоні зустрічався зі своїми земляками. Сказав, що вони живі, але зараз перебувають у полоні.
За словами Карабут, деякі родичі військовослужбовців не погодилися розмістити їхні портрети на стендах, тому на "Алеї надії" є не всі фото зниклих безвісти чи полонених захисників з громади.
"Для родин це має велике значення. На відкритті було до сліз зворушливо, коли рідні гладили ці портрети, коли захід закінчився, а вони зібралися там і згадували, обговорювали, спілкувалися. Це було вчора дуже щемливо", — каже Ірина Карабут.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
