Родина 16-річного Олександра Диканьова евакуювалася з прифронтового села Новоосинового під Куп’янськом. Майже два роки хлопець не міг займатися музикою, але відновити навички допомогли волонтери та знайомі родини — подарували піаніно й синтезатор. Граючи на нових інструментах, він здобув премії на трьох міжнародних конкурсах та склав випускні іспити у музичній школі.
Про свої успіхи та участь у новому проєкті Сашко розповів Суспільне Харків.
Про навчання та участь у музичних конкурсах
Музичну школу №10 у Харкові, де після переїзду з рідного села вчився Олександр Диканьов, вдалося закінчити з відзнакою, розповідає хлопець. Каже, всі іспити склав на "відмінно" та отримав свідоцтво про закінчення музичної школи. За останні пів року брав участь у семи музичних конкурсах, говорить Сашко, але найбільше запам’яталися міжнародні — там виборов нагороди.
"Я брав участь у третьому Міжнародному двотуровому конкурсі мистецтв "Віртуоз". Здобув музичну нагороду другої премії. Потім проходив великий Міжнародний фестиваль "PianoForte Greatfest 2025". Там здобув музичну нагороду першої премії лауреата. І проходив ще один конкурс, це теж музичний фестиваль — "Зірковий грамофон талантів 2025", де також отримав музичну нагороду й став лауреатом першої премії", — розповідає Олександр.
Музичні нагороди красиві. Було дуже приємно, коли тримаєш ці статуетки. Вони додають мотивації працювати далі.
Конкурси, каже юний музикант, відбувалися онлайн, тому попри радість від перемог не вистачало контакту зі слухачем.
"Знаєте, немає такої підтримки у повному об’ємі — ти не знаєш, хто тебе слухає, хто тебе дивиться. Це більш приховано. Але відчувається, коли ти отримуєш музичні статуетки — і ти вже радієш. А, якщо казати про глядачів, то хотілося б, щоб це все було в реальному житті", — каже Сашко.
Про нові інструменти, подаровані волонтерами та родиною з Шевченкового
Олександр Диканьов з раннього дитинства професійно займається музикою. Після втрати дому через війну та бойові дії хлопець два роки шукав можливість грати на фортепіано, у місцевих будинках культури робити це було неможливо — вони розбиті російськими ударами.
Родина залишилася на Куп’янщині, але переїхала далі від лінії фронту. Дізнавшись історію Сашка, родина з Шевченкового подарувала йому піаніно. А волонтери, які займаються евакуацією, купили для нього синтезатор.
Готуючись до іспитів у музичній школі та міжнародних конкурсів, каже Олександр, грав на обох інструментах. Пояснює, що так можна було підібрати ідеальне звучання для різних творів.
"На синтезаторі, звичайно, граю. У ньому є такі додаткові функції, яких немає у звичайному (піаніно — ред.) — це регулювання гучності, наприклад, вибір різних тембрів. Можна взяти його із собою у будь-яке місце, навушники під'єднати. На звичайному піаніно теж граю. Воно забезпечує більш об’ємне та динамічне звучання. Але, якщо казати про твори, як я їх поєдную, то на одному інструменті можна грати одну композицію, і на іншому можна грати цю ж композицію, але звучання буде різним", — розповідає Сашко.
Якщо грати на звичайному інструменті композицію, вона звучатиме більш чуттєво та глибоко. На синтезаторі, якщо додати один із тембрів, наприклад, орган, або скрипка, буде звучання легке та мелодійне.
Про популярність та підтримку після публікації історії Олександра
Після матеріалу на Суспільному, який вийшов 18 січня, Олександр отримав багато повідомлень зі словами підтримки від людей з різних куточків України та світу. Хлопець каже, що тепер його мрії про професійну кар’єру музиканта стали ще масштабнішими.
"Коли вийшло минуле інтерв’ю на Суспільному, було дуже приємно бачити себе на екрані. Це не те, що незвично — це наче зазирнути у дзеркало, яке виражає не тільки зовнішність, а ще й внутрішній шлях. Мені писали дуже багато людей, які підтримували мене. Бажали успіхів. Багато друзів писали продовжувати розвиватися в цьому напрямку", — розповідає юний піаніст.
Дуже здивувало, що потім мене показали на світовій платформі United24, де представлені світові зірки. Я відчував гордість, хвилювання і глибоку вдячність за довіру, за такий шанс бути почутим в Україні та світі.
Про новий проєкт та плани на майбутнє
Сашко разом із батьками залишається жити у селі на Куп’янщині, віддаленому від лінії зіткнення, однак ситуація стає більш напруженою — фронт наближається, говорить хлопець.
"Дійсно, ситуація погіршується, але поки що залишаємося в селі. У нас теж дуже гучно, не тільки в районі. Тут теж дуже гучно буває. Можливо, будемо переїжджати, але не зараз", — каже Олександр.
За словами хлопця, нині він бере участь у новому проєкті "Unbroken Gen" — це табір відновлення для талановитих дітей, які постраждали від війни з метою відбудови майбутнього України. Організатори проєкту побачили історію хлопця у соцмережах та запропонували долучитися, розповідає він.
"Зараз я беру участь у проєкті Unbroken gen, який створила американська співачка українського походження Анастасія Поло. Можливо, вийде до самої співачки поїхати, й там познайомитися з нею ближче, спробувати з нею разом заспівати. Завдяки участі в цьому проєкті вже найближчим часом я зможу не тільки розвиватися у грі на фортепіано, а й розпочати заняття вокалом в естрадному напрямі, або напрямі "поп", що давно входить до моїх творчих цілей", — розповідає Олександр.
Мої мрії змінилися за останній час. Тепер хочу поїхати, мабуть, не тільки в Мадрид, а й ще на якийсь конкурс, концерт. Я надихаюся артистами світовими. Але й Тіна Кароль дуже гарна співачка. Хотілося б з нею зустрітися.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
