Вижив під час удару російських дронів по будинку та співав гімн, лежачи під завалами. Це — історія Данила Алпєєва з Харкова. 11 червня, коли росіяни масовано атакували безпілотниками житлові квартали на півдні міста, Данило був вдома зі своєю родиною: мамою, молодшим братом і батьком-ветераном. Два дрони поцілили по їхньому будинку, ще декілька — впали поряд.
Данила та його родину відкопували сусіди та рятувальники. Мати, батько й брат теж вижили, але опинилися в лікарні з опіками та пораненнями. Данило розповів Суспільне Харків: тоді не вірив, що виживе.
"О 12-й годині почалися перші влучання, але це не у мій дім, це — в сусідні будинки. Я спав. Чув якісь вибухи, але я спав. Тоді я почув, як воно дуже близько вже прилітає. І тоді вибіг я у коридор. Коли вже “Шахед” залетів у будинок, пару метрів біля мене, тоді я вибіг у коридор, у під’їзд. З того моменту ще два “Шахеди” прилетіли у квартиру мого сусіда", — згадує Данило.
Завалило мене стіною. Це вже з сім’єю ми там лежали. Нас завалило повністю. А третій “Шахед” я вже побачив своїми очима, як він летів до мене вже. Залетів мені за голову. Прямо під стіну. І все: тоді подумав, що вже смерть.
Після чергового удару хлопця придавило стіною, а згодом на ногу впала драбина.
"Я вже попрощався з сім’єю, попрощався з дівчиною. А, коли вже прийшли рятувальники, дах почав ще сильніше горіти, коли нас діставали. Почав я гімн співати. коли вже діставали мого тата, вже його дістали, коли діставали мою маму, тоді я почав співати гімн зі страху та адреналіну", — згадує Данило Алпєєв.
У мене були колись військові-друзі з дитинства, які боронили нашу країну. Їх зараз немає. Тоді я згадав, коли мене завалило стіною — я згадав, що хлопці перед смертю, коли йшли на війну, перед смертю співали гімн на прощання. Тоді я це згадав й почав співати.
У лікарні після влучання в будинок опинилася вся родина Данила: мати, батько та молодший брат Вадим. Вадим каже, лежачи під завалами, підспівував брату, щоб усіх підтримати.
Батько Данила та Вадима, Дмитро Кравченко говорить, на удари дронів відреагував миттєво — сказав родині ховатися та ліг на підлогу. Торік Дмитро демобілізувався, у війську був 11 років, служив на Донеччині.
"Дружина із дітьми стояла біля мене. Я побачив, що тріскається стеля, я їх відштовхнув. Мене хвилею з нашої кімнати нахилило. Ногу зачепило. Потім я згадав закордонних медиків, коли як щось летить, то як падати, то я різко став на коліна й на лікті. Потім мене конкретно засипало. Я тільки двічі чув, що дружина казала: “Діма”. А що саме — я не чув", — розповідає Дмитро Кравченко.
Було по рації сказано, що летить, близько п’яти "Шахедів" у бліндаж летіли. Я так само відреагував. Побратима відсунув, а я біля самого бліндажа ліг.
Нині родина збирає гроші на нове житло, тому що втратили усе. З тимчасовим прихистком допомогли друзі Данила — вони грають у футбол в одній команді. Данило каже, мріє відновитися та знову повернутися на поле. Поки ігрову форму носить у лікарняній палаті.
Лікарі кажуть, що у мене здоров’я — дай Боже. Як теля, нове народився. Народився другий раз, у сорочці. Зашили ногу. Почуваюся я добре. Іноді болить нога. А так, все добре. Спина поболює. Все — моментами. Дуже файні лікарі мене лікують.
Головне про атаку Росії на Харків 11 червня
Троє людей загинули та ще понад 60 зазнали поранень та гострої реакції на стрес внаслідок масованої атаки дронами-камікадзе по Харкову.
Росіяни вдарили після опівночі й поцілили по житлових кварталах на півдні міста. Всього за дев'ять хвилин тут пролунали 17 вибухів, розповів мер Ігор Терехов.
За його словами, для повітряної атаки російські військові використали ударні безпілотники типу "Шахед". Три з них поцілили по житлових багатоповерхівках, інші — в приватні будинки, комунальні та цивільні підприємства, зачепило і вже зруйноване попередніми атаками тролейбусне депо. Точну кількість побитих будівель нині підраховують.
Це масований нічний удар російськими "Шахедами" по Харкову став п'ятим від початку червня.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
