22 лютого 2023 року воєнна драма Ахтема Сеітаблаєва "Мирний-21" виходить у національний прокат. Напередодні в інтерв'ю Суспільному режисер фільму розповів про кіно, мову, російську пропаганду, а також спотворені образи й стереотипи, які створювали росіяни.
"Мирний-21" — кіно про довіру
— Я бачив на власні очі у лютому 2014 року, перебуваючи в Криму, як відбувалася окупація, анексія Криму — моєї малої батьківщини. І сором, і розуміння, що ти безпорадний перед тим, що робиться на твоїх очах. Відчуття сорому і суму від того, що так багато людей, військовослужбовців перебували в Криму, і ти очікуєш від них згуртованих, об’єднаних дій щодо захисту територіальної цілісності України, однак більша частина військових не виконала свою присягу.
І тут ти зустрічаєш історію, складові якої настільки контроверсійні, настільки, з одного боку, прості, а з іншого — дуже об’ємні. Якщо одним словом або реченням проговорити, про що це кіно, для мене – про довіру. Про довіру до самого себе, до своїх бійців, один до одного. Про довіру в атмосфері.
24 лютого: хотілося говорити мовою сили
— Я розумію цю емоцію, яку відчував під час окупації Криму, а саме — безпорадності й нерозуміння того, що робити. А потім знову це почуття я в собі знайшов 24 лютого. Ми з товаришем і побратимом Олексієм Тритенком сіли в машину і поїхали шукати, куди записатися. Байдуже, як це називається: тероборона, не тероборона, ЗСУ. Тому що хотілося офіційно зброю і поговорити єдиною мовою, яку вони розуміють, — мовою сили.
Я знав, що рано чи пізно український народ, не чекаючи якихось, будь-яких вказівок зверху, почне гуртуватися для того, щоб спільно дати відсіч. Що це відбудеться, у мене жодного сумніву не було. Тому що український народ все ж таки, як показує історія, набагато швидше, мобільніше розмірковує над тим, що відбулося, відбувається і що, можливо, може відбутися.
Паші Лі
— Паша був надзвичайно світлою людиною. З ним було дуже комфортно навіть мовчати. Він точно відчував атмосферу, яка відбувається довкола.
Його позивний у фільмі був ОсірісБог світла, бог, який відроджується. Ми шукали... А потім, коли ти отримуєш запрошення в похоронний дім "Осіріс" на похорон Паші. Я був переконаний, що це — Паша, і він пожартував зі своєю загибеллю. Але це було не так. Він і сам, як дитина. І міг зробити, щоб ти, дорослий дядько, відчував себе дитиною. Паша не соромився казати про свої почуття. Якщо тобі погано, то погано. Якщо тобі тепло, то кажи, що тепло.
Російська кінопропаганда
— Якраз повномасштабне вторгнення РФ в Україну стало можливим на підґрунті цієї кінопропаганди. Тим, хто підтримував Росію, — вони ж якраз уявляли про неї через телебачення, через кіно — через весь доробок і культурологічний насамперед.
Росіяни розуміли, наскільки потужний цей інструментарій. І дивно, що дуже часто ті, від кого залежить прийняття рішень, не завжди розуміють, що людина є результатом культурного підґрунтя, оточення. Що, власне, культура і формує порядок денний. Що освіта вміє, завдячуючи вчителям, відрізняти красиве від некрасивого, а отже — від якогось жаху.
Я — не проти пропаганди здорового глузду. Я — не проти пропаганди, такого потужного інструментарію, особливо під час таких геополітичних зрушень. Тут вже багато чого залежить від конкретної людини й конкретної програми: почуття смаку, таланту, бюджету.
Все своє існування Російська імперія вбивала клин між усіма
— Все своє існування Російська імперія вбивала клин між усіма. Є стародавній римський постулат: розділяй і володарюй, щоб люди були більше розділені ментально. За рисами характеру цілими народами легше керувати, легше залякати.
Оця нездорова пропаганда, це ми з вами вважаємо нездоровою пропагандою, а вони вважають її інструментом для того, щоб перетворювати й повертати до себе і населення, і території. Будування цих "потьомкінських дверей" — фасад — добре, а за фасадом — жахіття — до результату не призведе. Може призвести, якщо поруч є емоція до фактів, є емпатія. І це — кіно.
Чи програли ми інформаційну війну в Донецьку і Луганську
— Програли — це не найстрашніше. Я маю на увазі інформаційну війну. Ще страшніше, якщо ми нічого сьогодні не будемо робити. Це може стати запорукою повторення у ще більш жахливому вигляді. Я згоден з тим, що небагато робилося, щоб дійсно вивести культуру в широкому сенсі, зробити одним із важелів.
Зараз намагаємося. Нам не треба входити в зону, нібито ми хочемо виграти щось там, обігнати супротивника. Об’єктивно: не обженемо. Інша країна, інші масштаби, інший ресурс. Маємо робити своє.
Російська мова в Україні
— Російська мова в Україні — це своєрідний такий протест, небажання вчити, тому що ось так звикла, бо так звик. Не хочу виходити із зони комфорту. Дорослих людей ми навряд чи переконаємо. З дітьми є всі шанси розмовляти згодом про одні цінності, про одні сенси, про майбутнє, в якому не потрібно пояснювати, чому ми вважаємо це своєю землею.
Що може дати або не дати знання і незнання мови держави, в якій ти живеш? Якщо воно на законодавчому рівні, не можеш голосувати. Якщо ти живеш у країні й не хочеш витратити час на те, щоб бути невіддільною частиною в питанні мови, дивно, що ти тут робиш. Що ти тут робиш? Їдь туди, де добре.
Чи залишиться тенденція на все українське в Україні серед населення
— Серед населення — ні. Серед людей — так. Серед народу — так. Якщо відчуваєш себе населенням — тобі байдуже. Я населяю. Я географічно присутній от там. А мова ж не тільки про географію. На жаль, а може на щастя, людина здатна забувати багато чого, навіть про саму себе. Пам’ять людська є такою, що доволі часто підводить людину. І можемо забути, що відбувається, якщо не зберігати того, що є твоєю власною системою координат. Я б не гарантував на 100%, що все відбудеться от післязавтра і станемо омріяною країною, де всі люди свідомі. Знаючи це, маєш намагатися змінити самого себе, а потім зробити так, щоб, можливо, через твій творчий доробок потихесеньку щось змінювалося в кращий бік. Почни хоча б з того. А можеш не робити цього. Я обираю робити — я так відчуваю мету життя.
Читайте також
- В Івано-Франківську відбувся перший в Україні показ воєнної драми "Мирний-21"
- В Івано-Франківську відбувся допрем’єрний показ фільму "Щедрик"
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
