Архітектор з Надвірної Тарас Угринчук під час Революції Гідності малював плакати, розфарбовував каски та брав участь у сутичках. На Майдані він отримав 10 переломів — чоловіка побили "беркутівці". Історію Тараса Угринчука читайте у матеріалі Суспільного.
Поїздку в Київ Тарас Угринчук почав планувати після 30 листопада 2013 року, коли на Майдані "беркутівці" побили студентів. Спочатку чоловіка не відпускали родичі, які хвилювалися за нього, однак 13 грудня він вирушив у Київ. На Майдані Тарас Угринчук був заступником сотника "Івано-Франківської сотні". З перших днів Революції Гідності чоловік почав малювати.
Мистецтво почалося з прапора сотні
"Треба було якось відволікатися від того всього, але і та атмосфера на Майдані, той патріотизм, енергетика сама спонукала до якихось творчих проявів. Хоча спочатку це були суто технічні варіанти. Треба було намалювати прапор "Франківської сотні". Я запропонував, що буде гарно, готично, бо це — Галичина, готичним шрифтом "Франківська сотня". Усім тоді сподобалося", — розповідає Тарас Угринчук.
Згодом учасник Революції Гідності малював на Майдані плакати та почав розмальовувати фарбами каски. На них зображав калину, прапори, патріотичні гасла. Схожі зберігаються в Музеї Небесної Сотні в Івано-Франківську.
День закоханих на Майдані
Тарас Угринчук пригадує День закоханих на Майдані. Тоді він та інші протестувальники вирішили створити картину.
"Я кажу: "Давайте щось таке зробимо, аби свято відчувалося і в нас тут — на поверсі у Жовтневому палаці. Це був такий цікавий малюнок: Україна з квітів, з маків, у формі серця. З одного боку — у касці з пластиковими окулярами такими прозорими, щоб кулі гумові не потрапляли в очі, і у віночку — з іншого боку", — розповідає митець.
Поранення і смерть друга
На Майдан Тарас Угринчук їхав три рази. Щоразу – на тиждень. Востаннє вирушив туди всередині лютого. Під час сутичок поблизу Маріїнського парку 18 лютого чоловіка побили "беркутівці". Від ударів чоловік знепритомнів. Прийшов до тями від дзвінка дружини.
"Як вона потім пояснила – щось тьохнуло в серці. І всупереч моїм наказам не телефонувати, не турбувати, не відривати від роботи, вона передзвонила. І це врятувало мені життя. Бо якби я пролежав ще трішки, стік би кров'ю", — пригадує Тарас Угринчук.
Минуло кілька хвилин, і "беркутівці" знову почали бити чоловіка.
"Коли вже "Беркут" тягнув, я не бачив тієї людини, а просто почув, що це старший чоловік був. Він російською сказав, що хотів випробувати на мені шокер. На що той беркутівець (це мене здивувало) сказав, що "тільки батарейки посадиш". Тоді я зрозумів, що моє життя тоді коштувало батарейки від шокера", — розповідає Тарас Угринчук.
Тоді він отримав 10 переломів. Тараса врятували волонтери, які донесли його в Будинок офіцерів. Там медики зашили чоловіку рани. На підлозі Тарас Угринчук побачив загиблого. Ним виявився сотник "Івано-Франківської сотні" Сергій Дідич.
"Я вже бачив, як біля мене люди гинули. Але, коли я побачив свого друга-побратима – це був шок", — розповідає майданівець.
Тарас Угринчук розповідає, після побиття місяць лікувався в Україні та в Польщі. Реабілітація триває і досі. Під час сутичок "беркутівці" забрали у чоловіка телефон, тож і фото робіт з Майдану у Тараса майже не залишилося.
Хотіли стерти пам'ять про Майдан
"Дуже шкода, що жоден з тих малюнків не зберігся. Всі оті роботи, малюнки були подерті на маленькі шматочки. Це ж треба було мати стільки ненависті й стільки злості, щоби це знищити. Це — ж мистецтво. Вони це шматували й нищили, щоб навіть не було пам’яті про Майдан, дуже шкода", — каже Тарас Угринчук.
На його думку, у мистецтві мало б утворитися якесь відгалуження — "майданівське", бо "Майдан підняв рівень патріотизму в українців на неймовірний рівень".
Мистецтво правди
Мистецтвознавиця Віолетта Дутчак називає творчість майданівців "мистецтвом правди". За її словами, свої роботи учасники Революції Гідності створювали не лише за допомогою професійних засобів, а й із підручних матеріалів, що допомогло зафіксувати той період в артефактах Майдану.
"Мистецтво Майдану – це такий специфічний культурний прошарок, насамперед часовий. У другу чергу, це — якесь таке синтезування мистецтв, бо всі мистецтва тоді представляли один напрям, одні емоції, один якийсь історичний період, який відбувався саме в той час. Завжди у такі періоди історії загострюється відчуття гордості, загострюється відчуття національної ментальності, і тому дуже багато тих символів, які з’явилися на Майдані під час Революції Гідності – це були ті символи, які ототожнюються з Україною", — каже Віолетта Дутчак.
Читайте також
- Перед "Беркутом" на столітній трембіті: історія музиканта з Криворівні, який тричі був на Майдані
- "Страху не відчувалося". Учасник Революції Гідності Юрій Гошовський
- Останній ранок на Майдані. Ігор Ткачук
Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
