Жителі сіл Берлоги та Камінь на Івано-Франківщині готуються до зими — збирають урожай, роблять запаси продуктів, заготовляють дрова та корми для худоби. Овочі й фрукти з власних городів і садів консервують, сушать та зберігають у погребах. Для опалення осель запасають деревину, а в господарствах, де тримають корів і птицю, готують сіно, зерно, кукурудзу та буряки. Частина жителів через прохолодну погоду вже почала опалювати будинки. Водночас люди, з якими поспілкувалося Суспільне, кажуть, що підготовка до холодів потребує чимало часу й праці, а утримувати господарство з кожним роком стає все складніше.
Як у селах на Калущині готуються до зими, чим запасаються та з якими труднощами стикаються — у матеріалі Суспільного.
«Зиму ніхто не скасовував»
Житель села Берлоги Микола Хромей сам заготовляє дрова, щоб опалювати будинок. Каже, на сезон потрібно приблизно 10 кубометрів. Частина запасу залишилася ще з минулої зими.
«Ходимо в ліс, рихтуємоГотувати, підготовляти що-небудь. Ріжемо таке, яке падає в лісі, наприклад, дуб. То потім привозимо, поріжемо тут та й колемо на дрова. Зараз всі палять, бо газ дорогий й не вигідно палити. А зараз мало хто працює. Зиму ніхто не скасовував», — каже Микола Хромей.
Торік, продовжує чоловік, будинок опалювали дровами майже сім місяців. Цьогоріч палити піч почали наприкінці вересня.
«Уже відкрили сезон опалення. Вже тепер в хаті тепло. Погода така трохи сирувата, якраз треба було пропалити, аби хата зігрілася, бо вже починала сиріти. А газ ще не включаємо, ще зарано», — говорить Микола Хромей.
«Ми у селі все садимо на городі»
Окрім дров, жителі села Берлоги готують на зиму й запаси харчів. Марія Гриців більшість овочів вирощує на власному городі. Цього року жінка зібрала приблизно 50 мішків картоплі, частину залишила для родини та на посадку навесні.
«Ми в селі все садимо собі на городі: картоплю, буряки, моркву. Все таке, що треба їсти. Восени ми то вибираємо, вже заготовляємо, складаємо в погріб, аби було там на зиму що їсти», — каже Марія Гриців.
У погребі жінки є картопля, морква, закрутки, соки та повидло. На городі ще залишилися буряки й капуста. Марія розповідає, що цьогоріч попри посуху урожай був щедрим.
«Ходіть подивитеся що в нас тут є: картопля в ящичках, одна — їсти, інша — на посадку. Ще є закрутки: й соки, й помідори, перець, й слива, й лохина, й малина, ожина. Все цього року вродило. Можна було наварити. Але я вже багато не закриваю, бо стільки не треба», — говорить Марія Гриців.
Жінка також сушить і консервує гриби, які збирає у лісі поруч. Взимку з них готує супи та підливи, зокрема й до святкового столу.
«У нас є сушка для грибів. Якщо гарна погода, то ми сушимо трошки на пательніСковорідка надворі. Але досушуємо у сушці, аби сухенькі були, щоб пахли лісом», — розповідає господиня.
До опалювального сезону родина Марії Гриців також підготувалася заздалегідь. У будинку мають два котли — на газі та дровах, дві груби та стару піч із плитою. Якщо взимку будуть перебої зі світлом чи газом, оселю планують обігрівати дровами.
«На зиму для худоби треба заготовити кукурудзу, сіно, комбікорм, буряк»
Ще одна жителька села Берлоги Лідія Качак восени готує землю до посіву озимої пшениці. Жінка вирощує картоплю, буряки, капусту, гарбузи, моркву та інші овочі. Цьогоріч, за її словами, врожаю вистачає не лише для власного споживання, а й для продажу.
«У селі мусиш щось садити. А що будемо робити? Були корови, тепер немає корів. Треба землю обробити. Нащо вона буде пустувати? Аби заростала? Колись у травні садили, а тепер в квітні, навіть наприкінці березня. Ну і викопуємо картоплю через 90 днів», — каже Лідія Качак.
Жінка вирощує овочі не лише на городі, а й у теплиці.
Окрім запасів для родини, Лідія Качак заготовляє корм і для домашньої птиці. Жінка тримає курей, тож частину зерна та городини залишає для них на зиму.
Житель сусіднього села Камінь Ярослав Федів також робить запаси для своїх тварин на зиму. Чоловік утримує корову та теля.
«Люди не звикли і не хочуть займатися сільським господарством. А на зиму для худоби треба заготовити кукурудзу, сіно, комбікормиЦе однорідна суміш очищених, подрібнених і спеціально підготовлених кормових продуктів, створена за науковими рецептами. До складу зазвичай входять зернові (кукурудза, пшениця, ячмінь), шрот, макуха, висівки, а також мінеральні й вітамінні добавки, — розповідає Ярослав Федів.
Зі слів чоловіка, нині у Камені залишилося не більше 30 корів. Він продовжує тримати худобу, бо так родина має власні молочні продукти.
«Можливо, трошки легше виживати, як то кажуть, бо є свій продукт. Є якийсь сир, сметана, молоко. Інколи ділимося продукцією із сусідами, родиною, але збуту як такого, то нема. Люди, може, б і тримали на продаж, якби була вигода», — говорить Ярослав Федів.
«Треба невпинно працювати цілий рік»
Житель села Камінь Роман Яськів вирощує яблука, сливи та інші фрукти, які родина заготовлює на зиму. Картоплю чоловік уже зібрав, однак частина овочів ще залишається на грядках.
«От село й виживає. Живемо на землі, й з землі виживаємо. Є картопля, є помідор, є огірок, є капуста. Яблука, грушка, сливка. От те все. Але треба невпинно працювати цілий рік», — сказав Роман Яськів.
Оберіть Суспільне Івано-Франківськ в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах
