Понад 30 років професійно робить дідухи жителька Коломиї, що на Івано-Франківщині, Інна Січна. Майстриня самостійно сіє, вирощує та збирає злаки для своїх виробів. Традицію виготовлення цих різдвяних символів жінка перебрала від своїх бабусі та дідуся, а зараз своїми знаннями ділиться зі студентами Коломийського фахового педагогічного коледжу, у якому викладає.
Про те, як скласти дідух та що він символізує, читайте у матеріалі Суспільного.
"Дідух — це символ предків, а не оберіг"
Інна Січна — майстриня соломоплетіння і лозоплетіння, також викладає у Коломийському фаховому педагогічному коледжі. Жінка розповідає, що дідухи складає з дитинства.
"Ця традиція живе у моїй родині ще з діда і бабці, які виготовляли дідухи й павуки. Я жила в цій атмосфері із самого дитинства, навчилася їх робити. І так упродовж багатьох років цим займаюся”, — каже майстриня.
З її слів, дідух — це сакральний символ різдвяних свят, який уособлює душі предків. За традицією господар заносив дідух до хати на Святий вечір перед початком вечері, щоб душі померлих родичів могли бути присутніми за столом з родиною. Разом із дідухом виготовляли й павуків із соломи.
"Дідух — це символ предків, символ Різдва. Я б не хотіла, щоб його вважали оберегом. Якщо запитати в старших людей, хто знає, то вони не скажуть, що це — оберіг. Це є символ. І ми маємо дотримуватися цього. Павук уособлює Всесвіт, енергію та силу. Павук приносить нам добро, і енергетика в нас іде позитивна. І він може висіти цілий рік. А от дідуха ми не можемо вважати за оберіг", — пояснює майстриня.
Після різдвяних свят дідух спалювали.
"Щоб душі наших предків йшли знову на спочинок до наступного року", — каже Інна Січна.
"Тому що без любові не зробите. Ви маєте вкласти у дідух душу”
Інна Січна пояснює, що класичний дідух потрібно складати із жита, пшениці, вівса, ячменю та льону. Зараз, щоб прикрасити виріб, додають різні трави, квіти та сухоцвіти. Раніше люди могли робити дідух лише із жита. Святковий сніп ставили у куті хати біля ікон.
"От жито — життя. Воно десь співзвучне. Люди через те, що виростили зерно, цілий рік могли спокійно жити: і хліб спекти, і крупи заготовити. І тому завжди злаки шанувалися. У старших людей, не дай Боже, щоб хліб на землю впав. Вони обов'язково його мали підняти та ще й поцілувати. Тому що цей хліб був святий. І так само колосся — це є святе", — говорить Інна Січна.
Один дідух майстриня може скласти за чотири години, якщо заздалегідь підготує всі матеріали. Злаки для своїх виробів вона вирощує та збирає самостійно.
"Дідуха не складно зв'язувати самого, складніше підготувати матеріал. Сама сію, сама вирощую, сама збираю. Це є затратна робота і забирає певний період. Процес створення дідуха — це насамперед любов до цієї роботи. Тому що без любові не зробите. Ви маєте вкласти у дідуха душу. Тобто, зібрати колосся, плекати його, сіяти, садити, треба любити землю", — говорить Інна Січна.
"Це — шанування наших справжніх українських традицій, а не тих, які нам нав'язали"
Свої знання Інна Січна передає студентам Коломийського педагогічного коледжу, у якому викладає. Вона проводить майстер-класи з виготовлення дідуха, під час яких показує студентам усі етапи створення виробу й розповідає про його сакральне значення.
"Ми не зберігали традицію плетіння дідуха власноруч, зазвичай купуємо, і кожне Різдво і Святвечір в нас на столі стоїть дідух. Для мене насамперед — це мир, злагода і шанування наших справжніх українських традицій, а не тих, які нам нав'язали", — говорить студентка Анна Мазуркевич.
Студентка Христина Долинська каже, що дідуха виготовляє вперше.
"Ми в сім'ї таке не робимо, проте, коли я прийшла у коледж, мені показали, що ось таке є, що таке можна робити. І це дуже цікаво. Дідух — це щось про сакральне мистецтво, він показує щось неземне, я б сказала, і символізує українські традиції", — говорить Христина Долинська.
"Я вже кілька років поспіль створюю дідух заввишки 6,5 метра"
Зараз традиція створення дідухів виходить на новий рівень, каже майстриня Інна Січна. Ці різдвяні символи виготовляють не лише для святкового столу, а й встановлюють на площах міст та туристичних локаціях.
"На сьогодні виготовляють дідухи великих розмірів, щоб популяризувати наші традиції та показати цінність української культури. Я особисто вже кілька років поспіль створюю такий виріб заввишки 6,5 метра. Зараз цей дідух розміщений в етнопарку на гірськолижному курорті", — додає Інна Січна.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram, TikTok та YouTube
