7 травня 2025 року в Івано-Франківську відзначили 363 річницю від дня засування міста. З нагоди свята провели низку заходів. Зокрема, ярмарок ветеранських професій, майстер-клас з кування та панахиду за полеглими бійцями та бійчинями.
Докладніше про те, як франківці відсвяткували день міста, читайте у репортажі Суспільного.
Ярмарок ветеранських бізнесів
З 10:0 до 18:00 у середмісті проводили ярмарок ветеранських бізнесів. На ньому власні справи представили 13 бійців з Івано-Франківської й Львівської областей, Луцька та Києва.
"Часто ветерани, які починають свій бізнес, не знають, яким чином можна себе реалізувати, і ведуть бізнес переважно в соціальних мережах. Ярмарок дає відчуття причетності до чогось більшого. Також це дає змогу побачити, наскільки активно люди цікавляться продукцією, поспілкуватися з іншими ветеранами, налагодити зв'язки", — розповідає співорганізатор ярмарку, психолог Першого добровольчого хірургічного шпиталю Роман Кіцул.
Ветеран Андрій Бень приїхав на ярмарок зі Львова. На ньому представляє іконотворчу майстерню, яку започаткував з дружиною у 2014 році. Він каже: тоді виникла ідея створити 200 образів кишенькового формату. Їх передали бійцям у зону АТО. З того часу подружжя виготовило понад тисячу різноманітних ікон.
"Є повністю писані ікони, є зроблені швидшою авторською технологією. Щоб створити повністю писану ікону, потрібен місяць. Якщо в експрес-техніці, то за тиждень можна зробити при чому паралельно декілька виробів. Є серія ікон, які зроблені на старовинній дерев'яній основі, зі старих шаф, меблів. Вони виглядають, як автентичні. Такі ярмарки — це майданчик для комунікації ветеранів, і це — своєрідна реабілітація", — каже Андрій Бень.
Марія Гльоза на ярмарок привезла шеврони, які виготовляє разом з чоловіком-ветераном. Їхня родина — з Маріуполя. Після повномасштабного вторгнення росіян вони переїхали до Франківська. Тут започаткували швейну справу.
"У нас не тільки патріотичні, гумористичні, ми ще робимо бригадні шеврони, стандартні, статутні. Деякі бригади, які не мають шеврона, звертаються, і ми розробляємо для них дизайн. Такі ярмарки розширюють нове коло знайомств серед ветеранських бізнесів, ми співпрацюємо одне з одним. Ми вже як велика ветеранська родина", — говорить Марія Гльоза.
Вшанування полеглих воїнів
Під час дня міста у Меморіальному сквері відслужили панахиду за загиблими бійцями та вручили відзнаки "Почесний громадянин Івано-Франківська" родичам полеглих військовослужбовців у 2024 та під час АТО/ООС.
Нагородою "Почесний громадянин Івано-Франківська" відзначили 186 загиблих воїнів.
Відкриття муралу з логотипом "Хартії"
На будинку на роздоріжжі вулиць Січових стрільців і Незалежності відкрили мурал за ескізом військовослужбовця 13 бригади Нацгвардії України "Хартія" Андрія Балбека. Його автори зобразили вишивку з елементів логотипа цього військового формування.
"Ми прихильні до всіх українських військ. У "Хартії" є багато наших друзів, і франківці брали участь у формуванні цієї бригади. Є загиблі бійці з Івано-Франківська, які воювали в "Хартії", — розповів художник, автор муралу Ярема Стецик.
"Ніколи ні на що це місто не проміняю". Яке значення для франківців має день міста
Кореспондентка Суспільного поцікавилася у перехожих, як вони відзначають день міста, і яке значення для них має це свято.
Франківка Оксана Гуменюк каже, що їхня сім’я завжди святкує цей день, і цьогоріч вони не порушуватимуть традицію, навіть попри негоду.
"Це для нас гарне свято — щасливе, веселе, радісне. Сьогодні погода трошки підвела, але сподіваємося, що все одно буде рух. Якщо так, то ми підемо на якісь заходи в центрі. Кожного року до нас ковалі з'їжджаються, дуже цікаві мистецькі роботи кують", — говорить франківка Оксана Гуменюк.
Анна Кропивко каже, що через насичений робочий графік не має часу святкувати, але натомість увечері почитає щось цікаве про Івано-Франківськ.
"Я — родом із села на Прикарпатті, не з самого Франківська, але живу тепер тут. Івано-Франківськ — це моє улюблене місто, ніколи ні на що його не проміняю. Мені було ближче до Коломиї переїхати, але я вибрала Франківськ і все", — каже Анна Кропивко.
Встановлення національного рекорду
В Івано-Франківському краєзнавчому музеї історико-краєзнавче об’єднання "Моє місто" встановило рекорд України у номінації "Найбільша краєзнавча книжкова серія з історії одного міста". Експерт Національного реєстру рекордів України Павло Горішевський вручив сертифікат голові об’єднання Зеновію Жеребецькому.
"За 18 років діяльності об’єднання вийшла 51 книжка у серії "Моє місто". Презентація першої з них відбулася 24 травня 2007 року, а 50 — 9 січня 2025. Це — бібліографічний покажчик серії. У ньому впорядкована інформація про всі випуски книжок, які вийшли в серії. Для кожної з них у покажчику є окрема сторінка, на якій — її зображення, анотація", — розповів Зеновій Жеребецький.
Майстер-клас з ковальства
У межах святкування для міста у "Бастіоні" провели майстер-клас з кування. Співорганізатор заходу, директор Вищого професійного училища № 21 Михайло Баб’як розповідає, що попри негоду, майстер-клас відвідала майже сотня людей. Це, зокрема, учні трьох франківських шкіл, студенти й перехожі.
Разом з майстрами відвідувачі виготовляли скоби для бліндажів, які згодом передадуть бійцям 102 окремої бригади територіальної оборони.
"Допомога ЗСУ — це обов’язок всіх цивільних. Якщо ми не будемо допомагати їм з тилу, то окупанти прорвуться сюди. Ми можемо опинитися на місці тих людей, що загинули. Ми живі лише завдяки нашим захисникам, тому треба підтримувати їх хто як може", — говорить першокурсник училища № 21 Степан Дроздяк.
Також всі охочі мали змогу власноруч створити сувеніри. Франківка Оксана прийшла на майстер-клас зі своїми онуками. Жінка пригадує, що колись на фестивалі 8-річний Вадим викував серденько і відтоді цікавиться професією коваля.
"Він ще навіть сили не мав, щоб добре вдарити молотом, але йому допомагав майстер — хлопець з Бердянська. Ми досі зберігаємо те сердечко, навіть відео є — приємна згадка. Сьогодні хлопці теж були на майстер-класі, зробили ангела і дуже задоволені", — говорить пані Оксана.
Франківка Ольга Максимів до ковальського ремесла долучилася вперше. Каже: гуляла містом, побачила дійство й захотіла спробувати. Вона також виготовила фігурку ангела і забере її зі собою за кордон, як спогад про Україну.
"За кордоном я живу давно, але дуже сумую за Україною. Я часто їжджу додому, до сім’ї, і щоразу провожу звідси якісь пам’ятні речі. Навіть зробила на квартирі український куточок, де все це складаю. Цього ангела теж туди поставлю, бо це – як оберіг, як символ любові, добра і щирості", — говорить Ольга Максимів.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram, TikTok та YouTube
