24 серпня президент України Володимир Зеленський підписав закон про заборону діяльності релігійних громад, які мають центр в Росії та підтримують війну. Під дію документа зокрема підпадає УПЦ, яка раніше мала назву Української православної церкви Московського патріархату. На Дніпропетровщині таких храмів понад 500.
Як проводитиметься перевірка та що загрожує настоятелям цих церков – у матеріалі Суспільного.
У четвер, 29 серпня, в одному із храмів Української православної церкви у Дніпрі проходила служба. Після підписання закону про заборону діяльності релігійних організацій, пов’язаних з Росією, минуло 5 днів, проте на молебні кореспонденти Суспільного зустріли десятки людей.
Службу вів протоієрей Микола. За його словами, до Московського патріархату він та його віряни жодного стосунку не мають. Панотець зазначив, що переходити до Православної церкви України не планує.
"Я, коли став священиком, давав клятву Українській православній церкві. Поки існує Українська православна церква, в мене зберігається клятва до цієї церкви. Це може призвести до серйозних релігійних сутичок, що не є добрим для нашої країни", — сказав протоієрей УПЦ Микола Несправа.
Протилежну думку має інший священник УПЦ Спиридон Бабай. Чоловік пояснив, що долучиться до Православної церкви України, якщо того захочуть віряни.
"Я сподіваюся, що через цей закон держава допоможе керівництву нашої церкви, нашому священноначалію, так би мовити, зрештою відійти від Московського патріархату", — сказав архімандрит.
За словами протоієрея УПЦ Івана Папченка, українська церква не має ніяких підпорядкованостей країні-агресорці:
"Звісно, ми підкорюватимемося нашому народові України, який вирішувати буде теж, кому ми будемо підпорядковуватись", — розповів він.
Загалом на Дніпропетровщині — понад 500 храмів УПЦ. За словами секретаря Дніпровської Єпархії ПЦУ Віталія Лопушанського, наразі юридично Українська православна церква не має відношення до РФ. Однак її архієрей Онуфрій канонічно досі підпорядковується патріарху Кирилу з Москви.
"Ми бачимо сьогодні, скільки виявлено колаборантів серед структур Московського патріархату, серед вищого духовенства. Відмовлялися (священники УПЦ — ред.) відспівувати наших воїнів, мотивуючи це тим, що вони вбивали наших братів", — додав Віталій Лопушанський.
Віряни до нового закону ставляться по-різному. Одні вважають, що Бог — єдиний для всіх країн, і закривати церкви не потрібно. Інші до постанови ставляться позитивно.
"Я вважаю, що в Україні має бути відновлена історична справедливість і має бути автокефальна, дійсно незалежна українська об’єднана церква", — сказала вірянка Вікторія.
"Я хочу єдності всіх християн України. А як воно відбудеться, нехай вирішують нагорі, нехай на все буде воля Божа", — додала вірянка Олександра.
"Ті люди, які приймають закони світські, не повинні втручатися в церковне життя. Взагалі пропаганда чогось політичного в церкві не потрібна", — висловив свою думку вірянин Ігор.
Протоієрей Андрій Пономаренко раніше був настоятелем храму УПЦ. Чоловік пропонував громаді долучитися до ПЦУ ще у 2018-му, але тоді віряни відмовилися. Все змінилось у лютому 2022-го року.
"До часу перших ракет. Коли почалося широкомасштабне вторгнення, тоді вже громада, парфіяни сказали: "Отче, ми вас почули, ми готові", — розповів священник.
Протоієрей зауважив, що, попри зв’язки з Московським патріархатом, деякі проукраїнські священники й досі залишаються в УПЦ. Долучитися до ПЦУ не можуть через незгоду громади або переконання в родині. Андрій розповів, що антиукраїнські вислови від священників та вірян УПЦ чув неодноразово.
"Ось, православний священик, мій співбрат, який перебуває в УПЦ, не в ПЦУ, починає мені ставити запитання: "А ти впевнений, що Нікополь бомблять росіяни?" Розповідають, що на відспівуванні людям починають говорити про "триєдиний народ", "триєдину Русь святую", — говорить він.
На відмежування від Росії церквам дають 9 місяців. Після того розпочнуться перевірки кожної релігійної громади. Якщо знайдуть зв’язки з державою-агресоркою, на настоятелів храмів подадуть до суду, пояснив адвокат В’ячеслав Шестіріков.
"Закон поки що має дуже багато білих плям. Державна служба з питань етнополітики та свободи совісті просто погрязне в проведенні тисяч судових експертиз щодо кожної релігійної громади. А потім це все призведе до величезної кількості довготривалих судових процесів", — додав В’ячеслав Шестіріков.
Якщо ж настоятелі проігнорують судову заборону, їм загрожуватиме до 17 тисяч гривень штрафу або позбавлення волі до трьох років.
Автор: Андрій Незнаєнко
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
