"Він мріяв про гори та боровся за незалежність": історія загиблого нацгвардійця Вадима Луганського з Дніпропетровщини

"Він мріяв про гори та боровся за незалежність": історія загиблого нацгвардійця Вадима Луганського з Дніпропетровщини

Вадим Луганський з початку повномасштабного вторгнення РФ доєднався до лав Національної гвардії України. Служив у 1-й Президентській бригаді оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка – "Буревій". Мати військового Наталя розповіла: син брав участь у "зачистках" звільнених Бучі й Ірпеня, воював на Луганському напрямку. Там і отримав смертельне поранення. За її словами, у цивільному житті чоловік працював вчителем інформатики та викладав "Захист України".

Суспільному Наталя розповіла, як Вадим жив, про що мріяв та як вона дізналася про смертельне поранення сина.

Любив гори і мріяв там служити

Наталя Луганська каже: в армії син не служив, проте мріяв про військову кар'єру і ще до початку повномасштабного вторгнення вступив на військову кафедру. З початком війни отримав повістку та мобілізувався.

"Він сказав, що я ховатися не буду. Він працював вчителем та навчався на військовій кафедрі у Дніпрі. Отримав звання офіцера. Він мріяв будувати військову кар’єру. Ще мав провчитися місяць – півтора, але не судилося", – говорить жінка.

Наталя розказала, що син мріяв про гірсько-штурмову бригаду, яка в Коломиї. Після війни хотів туди поїхати.

"Він любив гори, мріяв там служити. Казав, що зовсім по-іншому себе там відчуває. Він за гори тільки й розмовляв. В 2013-му році перший раз поїхав у Крим і з того часу все почалося. Потім півострів окупували, тоді були Карпати", – розповідає мати військового.

"Він мріяв про гори та боровся за незалежність": історія загиблого нацгвардійця Вадима Луганського з Дніпропетровщини
Вадим під час походу в Карпатах. Фото з особистого архіву Вадима

За словами жінки, Вадим розповідав їй про "зачистки" в Ірпені та Бучі. Казав, що від побаченого вони просто падали на коліна і плакали. Важко було і на передовій.

"З харчуванням тяжко було. Дуже обстрілювали й доставка була важкою. Проте він дзвонив мені та писав. Казав, щоб не хвилювалася, але зізнався, що ситуація складна була під Білогорівкою на Луганщині", – каже жінка.

Про смерть сина їй повідомили у дворі військкомату. Вона і друзі відправляли йому голосові повідомлення, телефонували, але дарма.

"Було тривожно. Я все думала, може у нього складне поранення, але щоб загинув, то ми такої думки навіть не допускали. Я не вірила. Дзвонила йому, але у відповідь лише гудки. Тоді у військкоматі кричала, що виклик йде і такого не може бути", – розповідає мати військового.

"Вчитель року"

Вадим працював вчителем у Володимирівському ліцеї. Директорка навчального закладу говорить: чоловік був активним, ініціативним та сильним педагогом.

"У нього вистачало часу на всіх. Він був прекрасний організатор. Працював у профкомі. Вадим брав участь у всіх конкурсах: і територіальних, і обласних, всеукраїнських. Був переможцем конкурсу "Вчитель року". Для мене він був сином. Він вранці приїжджав до школи й одразу біг в кабінет, аби розказати новини та план на день", – каже вона.

"Він мріяв про гори та боровся за незалежність": історія загиблого нацгвардійця Вадима Луганського з Дніпропетровщини
Вадим викладає у Володимирівському ліцеї. Фото з особистого архіву Вадима

Мати Вадима розказала, що син мріяв про сильну та незалежну Україну.

"Боротьба за волю, за незалежність України – це на першому місці. Ми повинні бути державою, що процвітає. Це було в його мріях, його думках. Про це він скрізь говорив, цьому навчав своїх дітей", – розказує Наталя.

Авторка – Сніжана Салівон

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

На початок