Інна Печериця з Дніпра втратила на війні двох чоловіків. Першого чоловіка Юрія Печерицю жінка втратила у 2015 році. На фронт той пішов у перші місяці війни. Олександр Тихоміров був другим чоловіком Інни. Він пройшов АТО, мав інвалідність та після повномасштабного вторгнення повернувся до побратимів. Чоловік загинув 29 вересня 2022 року.
Перший чоловік Інни – Юрій Печериця пішов добровольцем на фронт у 2014-му.
"Ми з ним одружилися в 2007 році. В 2009 році в нас народився хлопчик Ярослав. Як кажуть, якби не війна, то все було б чудово. Ми працювали, жили, раділи життю. Потім прийшов 2014-й. В червні їх вже відправили на навчання в Кропивницький", – каже жінка.
Після навчання, каже жінка, він одразу потрапив на небезпечний напрямок, зокрема пройшов і Дабальцеве.
"В Іловайський котел він не потрапив, бо він ще був на навчаннях, але Дебальцево, Висота Валера (ред. – опорний пункт українських військових), такі гарячі точки, де було багато загиблих. Він брав там участь”, – зазначила вона.
До чоловіка жінка їздила й на передову.
"Вони тоді перебували в Донецькій область в селі Луганському. В них там були позиції. Це був не "нуль", але фронтова територія. І я дуже просила його, щоб ми зустрілися на Новий Рік. Так як його не відпускали, я просилася, щоб можна було до нього приїхати!Коли ми з друзями їхали, за кермом, до речі, перебував мій другий чоловік, це був його товариш і він теж був на війні", – розповідає Інна.
Юрій Печериця загинув за день до дня народження сина
1 вересня 2015 року Юрій мав приїхати додому на день народження сина. Але в ніч з 30-го на 31 серпня він загинув.
"Уявляєте цей стан, коли ти його чекаєш. Він мав приїхати 31, а день народження сина першого. Але він гине з 30-го на 31-ше вночі. Якби ще – декілька годин, він би вже поїхав. Їх відправили на якесь бойове завдання і вночі вони підірвалися на фугасі. 31-го я вже готувалась зранку – тут борщі, котлети, чекаю чоловіка. І дзвінок з незнайомого номера. Телефонував ротний, в мене в голові, що його не відпускають. Але сказали, що мій чоловік загинув. Чоловіку було 37 років", – розповіла вона.
Олександр Тихоміров – другий чоловік Інни, також захищав Україну від російських військ у 2014 році.
"В 22-му році його не повинні були призивати, бо в 2017 році йому зробили операцію на хребцю. Йому туди поставили титанові пластини. Серйозна така операція. І після неї на ВЛК йому дали групу інвалідності”, – каже вона.
Другий чоловік Інни був в АТО, мав інвалідність
Перед повномасштабним вторгненням, каже жінка, чоловік підготував рюкзак з АТО.
"Він поставив його ще в нашій спальні біля нашого ліжка отак поруч. Ось цей рюкзак в нас стояв до 24-го лютого. Ми спали в той момент, але зателефонував його побратим з Харкова по АТО та каже: "Я не зрозумів, ти що, спиш? Війна почалася", – згадує жінка.
Під час від'їзду чоловіка, каже Інна, просила його повернутись.
"Я йому кажу: “Ти же бачив, як мені було погану. Ти знаєш, що я ледь з розуму не зійшла. Що я жити не хотіла. Ти знай одне - ти повинен повернутися. Якщо з тобою щось трапиться, я тобі кажу чесно, я не переживу. Просто ляжу поруч і все. Мені другий раз таке пережити. Він мені каже: "Кицічка, все буде добре. Звісно, я повернуся. Як це? Ми ще до самої старості повинні з тобою прожити. Все буде добре", – розповіла жінка.
Чоловік виконував завдання в Донецькій та Харківській областях. 29 вересня 2022 року автівка, в якій Олександр їхав на визволення Лиману, підірвалася на міні.
"Через кілька годин мені про це повідомили. Мені зателефонували та сказали, що "Барс" загинув. У той момент я зрозуміла, що просто хочу померти і вже не хочу нічого. Знаєте, що дало мені сили не вмерти в той день, що до мене підійшов син та взяв мене за руку. Став на коліна та сказав: "Мамочка, я тебе дуже прошу, лише не помирай, я не хочу бути сиротою", – розповіла вона.
Для чоловіків Інна зробила меморіал.
"Це нагороди Юри, в нього 4 нагороди. Нагороди Саші, тут їх 12, але в нього 14 – дві вже посмертно, нам їх ще не вручили. Це орден Богдана Хмельницького 3 ступеня і одна медаль від Головного управління розвідки України. Зробила такі фотокниги. Одну Юрі, іншу – Саші. Тут фото наші. Свічечка стоїть, яку я запалюю", – розповіла жінка.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
