Вік від 0 до 4-х років дуже важливий в житті дитини: за цей час вона проходить величезний шлях – від щойно народженого немовляти до людини, яка може сидіти, ходити, розмовляти, цікавитися творчістю тощо. Тому цей період називають «золотим». У цей час у дитини виявляють і патології розвитку – фізичного, інтелектуального, мовленнєвого, соціального тощо, які, утім, можна скоригувати.
Саме на це спрямована послуга «раннього втручання». Надають її вже й на Дніпропетровщині.
Що таке «раннє втручання» та куди звертатися за послугою родинам з дітьми, які мають порушення розвитку, – у матеріалі Суспільного Дніпро, створеному в рамках проєкту "Дієва допомога".
Що таке «раннє втручання»
«Раннє втручання» – це послуга, яка надається дитині та її родині. Вік дитини – від 0 до 4 років, пояснює ерготерапевтка реабілітаційного центру Святого Праведного Іоанна (Підгородне) Анна Бондаренко.
«Послуга надається в умовах природного середовища. Що це означає? Спеціаліст виїздить до родини додому. Зустрічі проводяться раз на тиждень упродовж всього часу – від 0 до 4 років. Чим відрізняється ця послуга від інших? У центрі уваги не лише дитина, а й вся її родина – мама, тато, бабуся, дідусь, якщо є потреба», – каже вона.
Як це працює
Дитина оцінюється за декількома напрямками розвитку: фізичним, мовленнєвим, психологічним, соціальним. Якщо виявляють проблеми – з ними працюють.
«Навчаємо батьків, як поводитися з дитиною, даємо спеціальні вправи, також можемо скоригувати, якщо потрібні якісь більш вузькі спеціалісти. У цій послузі також є «програма переходу». Що це означає? Дитина, досягаючи трирічного віку, має йти в садочок. Але якщо в неї є якісь вади або затримки в розвитку, не кожен садочок прийме, а якщо й прийме, то не буде знати, що робити. Ми допомагаємо домовитися із садочком, навчаємо спеціалістів садочка, як поводитися з такою дитиною, – аби батьки могли спокійно передавати дитину в інші руки», – розказала ерготерапевтка.
Як приклад ерготерапевтка Анна Бондаренко бере таку ситуацію: дитина влаштовує істерики в магазині.
«У рамках цієї програми ми можемо з мамою та дитиною піти в магазин і навчити, як приборкати цю істерику, як зробити так, щоб дитина почувалася добре в магазині», – зазначає фахівчиня.
Як скористатися послугою
Про «раннє втручання» батьки можуть дізнатися у свого сімейного лікаря або у відділах соціального забезпечення, говорить Анна Бондаренко. У лікарів є контакти реабілітаційних центрів, де вже запроваджена послуга. Наразі в Дніпропетровській області таких два – у Підгородному та Нікополі.
Також є контакти на сайті Інституту раннього втручання в Харкові.
«Батьки телефонують і говорять, що вони хочуть скористатися послугою. У нас створен база таких батьків, ми їх туди вносимо. У телефонній розмові ми з’ясовуємо причину звернення, не відмовляємо нікому і призначаємо першу зустріч. І вже на першій зустрічі, яку можна провести в родини вдома або в межах реабілітаційного центру, – спілкуємося, дивимося на дитину. І якщо справді є проблеми, ми беремо цю родину в програму. Якщо ж ми не можемо допомогти, приміром, якщо в дитини є тяжкі генетичні захворювання, то можемо спрямувати дитину до спеціалізованого закладу», – каже вона.
У батьків також можуть попросити показати медичну картку дитини. Більше ніяких додаткових документів не потрібно, говорить фахівчиня.
Вийти з програми можна у будь-який момент, коли батьки вважатимуть за потрібне, додає вона, або коли дитина досягне 4-річного віку. У другому випадку її передадуть іншим фахівцям.
Яких саме дітей беруть до програми
Яких дітей беруть в програму? Це діти, які вже мають порушення розвитку або у яких є ризик виникнення порушень, розповідає психологиня Нікопольського медичного реабілітаційного центру Ольга Скобінова.
Зокрема, діти, які з дитячим церебральним паралічем, розладами аутистичного спектру, синдромом Дауна, епілепсією.
Також це можуть бути діти, у яких певні затримки розвитку визначені за допомогою скринінгів та тестів.
Окрім того, під дію програми підпадають діти, котрі мають ризик виникнення порушення розвитку, зокрема внаслідок біологічних або соціальних чинників: передчаснонароджені, народжені з малою вагою тощо.
До того ж послугою можуть скористатися родини, які отримали травматичний досвід, зокрема через війну.
Ініціатива має походити саме від батьків, додає вона.
На що ще треба звернути увагу
Логопедка Нікопольського медичного спеціалізованого центру Надія Вороніщева каже: батькам рекомендують не заплющувати очі на проблему й не покладатися на «та воно переросте», а починати взаємодіяти з фахівцями якомога раніше.
«Коли у дитини є проблеми і про це каже лікар-педіатр, пропонує батькам звернутися до певних фахівців, а вони не хочуть цього сприймати. «Та воно переросте». Отож ми проводимо з батьками співбесіди, пояснюємо. Ми ніколи не кажемо, мовляв, у вас дитина «якась не така», а наголошуємо на позитиві, допомагаємо», – говорить вона.
Про проєкт "Дієва допомога" на Суспільному
"Дієва допомога" – це спецпроєкт команди Суспільного Дніпро, де експерти відповідають на запитання читачів, слухачів та глядачів. Ви почуєте рішення, які вже перевірені, та поради, які стануть у пригоді.
Анонси наступних тем шукайте у наших соцмережах.
Пишіть нам у:
- приватні повідомлення у соцмережах Youtube, Viber, Facebook, Instagram
- у наш чат-бот
- телефонуйте 097-000-00-51
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
