"Я все зробила для пошуку, тільки не розрила могилу". Інтерв`ю дружини зниклого безвісти військового з Дніпра

"Я все зробила для пошуку, тільки не розрила могилу". Інтерв`ю дружини зниклого безвісти військового з Дніпра

Олена Михайлова
. Дружина зниклого безвісти військового Олена Михайлова. Фото: Юрій Тинний/Суспільне Дніпро

Олена Михайлова з Дніпра понад рік шукає свого чоловіка Владислава, військовослужбовця 53-ї бригади. Він зник безвісти у березні 2022 року на фронті у селі Микільське Волноваського району на Донеччині. Самотужки жінка встановила ймовірні обставини зникнення. Але йти далі не може — територія, де зник військовий, нині тимчасово окупована.

Хто і про що з нею розмовляв з телефона чоловіка після його зникнення, як загубили зразки ДНК та чому зниклі безвісти військові – незручна тема для суспільства, Олена Михайлова розповіла в інтерв'ю Суспільному.

Зникнення й початок пошуків

Владислав, каже Олена, був призваний у перші дні повномасштабного вторгнення. 2 березня він вже був у місці дислокації 53-ї бригади. Фактично відразу зник зв'язок з ним.

"Я його розшукувала, бо бригада не надавала мені жодної інформації. Коли чоловік зателефонував і сказав, що він вийшов з Волновахи — я зітхнула з полегшенням. Буквально після Волновахи пропав зв'язок, я була впевнена, що вони виходять. Я чекала", — розповідає жінка.

Після 16 березня дніпрянка задіювати всі свої зв'язки: волонтерські, друзів, знайомих.Так дізналася, що з Микільського вийшла група, але її чоловіка там не було.

І лише 1 квітня заступник командира бригади з морально-психологічного забезпечення повідомив: Владислав вважається зниклим безвісти, але немає жодної інформації.

"Я пішла в Нацполіцію, подала заяву на зникнення чоловіка, донька здала біоматеріал для ДНК. Я повідомляю в усі відомі служби: Національне інформаційне бюро, Координаційний штаб з питань полонених, Офіс уповноваженого по зниклим безвісти. Мені скрізь кажуть, що все зафіксували і, якщо буде ще інформація, то повідомте. І я розумію, що це не про пошук, а про те, що збирається якась база", — говорить Олена.

Олена Михайлова з Дніпра шукає зниклого безвісти чоловіка-військового
Зниклий безвісти військовий Владислав. Фото: особистий архів Олени Михайлової

Дзвінок з окупованої території

Паралельно з поданням інформації жінка продовжує самостійні пошуки, їй неофіційно "пробивають" телефон чоловіка.

21 квітня Олені зателефонували з номера Владислава.

"Це дзвінок, на який я чекала вже місяць. Спочатку така секундна радість була, а потім розумію, що це ж не він, цей телефон вже не в нього. Я взяла слухавку і на тому кінці чоловік розповів, що телефон був повністю розбитий, згорілий, але сім-картка залишилась ціла і він дістав її у загиблого бійця, у Микільському", — каже дружина зниклого безвісти.

Виявилося, що той, хто телефонував, поховав двох українських військових в окупації. Він забрав і переховував їхні документи.

"Я собі подумала — поки я не з`ясую все остаточно, не буду ховати чоловіка, продовжуватиму пошуки", — говорить Олена.

Через півтора місяці після зникнення чоловіка, у травні 2022 року, їй принесли офіційне сповіщення з військкомату. А у серпні вона нарешті отримала матеріали службового розслідування, де були зафіксована дата і місце зникнення Владислава: 14 березня, селище Микільське Волноваського району.

Сім місяців очікування долучення до єдиної бази ДНК

Восени 2022 року на Олену вийшла людина, яка телефонувала з телефону її Владислава. Чоловіку вдалося виїхати з окупації та розповісти деталі та обставини, за яких він начебто поховав двох українських військових.

"Він сказав що побачив на пустирі двох військових. Коли почалось оточення, до них під`їхав танк і розстріляв з кулемета. Ця людина мені намалювала схему — де саме він поховав бійців. Цю інформацію я надала в Офіс уповноваженого з питань зниклих безвісти. Вони просили самостійно відшукати і нанести на інтерактивну карту гугл-мітку, координати поховання. Це мене з пантелику збило. Я ж не картограф, не фахівець...", — говорить жінка.

Дружина зниклого безвісти військового з Дніпра шукає і чекає його вже 17 місяців
Олена з донькою та чоловіком. Фото: особистий архів Олени Михайлової

Вона також розповіла: після здачі біоматеріалу для ДНК-експертизи донькою дані до матеріалів справи долучили лише через сім місяців.

Невидимі для суспільства

Олена говорить: протягом року з питань пошуків її зниклого безвісти чоловіка з нею ніхто не зв`язувався.

"Відчуваю, що це дуже незручна тема. Це поки що справа родин зниклих безвісти. Потрібен нормальний, повноцінний статус для зниклих безвісти, бо станом на зараз — це не статус. Потрібно зрозуміти, що у нас будуть тисячі, кого ми не зможемо знайти або шукатимемо роками і десятиліттями. Що робити родині в цій ситуації? Як? Я готова шукати до останнього і хочу, щоб мого чоловіка визнали, як такого, хто щось зробив для держави, бо наразі він ніхто", — заначає вона.

З дня зникнення Владислава минуло вже 17 місяців. Олена пішла служити і чекає на звільнення Микільського.

"Я зробила все, що можливо було зробити, всі офіційні і неофіційні кроки, крім єдиного — поїхати самій на цю територію і розрити цю могилу", — каже жінка.

Вона вірить у диво і сподівається, що її чоловік, можливо, в полоні.

Фото і особисту інформацію військовослужбовця не надаємо з міркувань особистої безпеки.

Дивіться новий фільм “Черга на прощання” від команди розслідувачів Суспільне Новини.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

На початок