До Дня міста Дніпра, який цьогоріч святкують 10-11 вересня, Суспільне зібрало історії дніпрян, кожен з яких зараз тримає оборону на своєму фронті: лікують, рятують, забезпечують армію. Розповідь третя – про лікаря.
Микола працює торакальним хірургом в одній з лікарень, куди надходять поранені бійці. Від початку повномасштабної війни, розповідає, роботи стало набагато більше. Зараз чоловікові доводиться жити у лікарні по кілька днів, бо інколи оперує пацієнтів уночі.
"У нас лікарня не в глибокому тилу, тому щодня надходять бійці. Далі ми оперуємо, а хто більш-менш в нормальному стані – стабілізуємо і відправляємо далі, в тил країни", – розповідає Микола.
Каже, що зараз часто доводиться лишатися в лікарні на кілька днів поспіль.
"То чергування, то надходження, треба було вночі оперувати хворого – приїхав, і залишився, бо ж комендантська година, вже не поїдеш додому. І третій день вже працюю", – каже лікар.
Микола – торакальний хірург, тобто займається травмами грудної клітини. Каже, хороші бронежилети у військових – рятують їм життя.
"Більше осколкових, звісно, поранень. Враховуючи нашу специфіку торакальну, то йде і наявність бронежилетів у бійців, то йде залітання осколків з боку або згори. Все ж таки якоюсь мірою це рятує їм життя", – говорить він.
Провести операцію та дістати уламки – це ще не все лікування, каже Микола. Навіть після фізичного одужання з бійцями займаються психологи.
Лікар зазначає: кожен виконує зараз свою роботу, адже життя українців зараз залежить як від лікарів, так і від військовослужбовців.
Читайте також
"Тікав під обстрілами з окупації". Історія волонтера, який виїхав до Дніпра з Лисичанська
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
