До Кривого Рогу з окупованої російськими військами Херсонщини евакуювалась родина з 28 людей. Як жилось на окупованій території і як сім’я евакуювалася, дізнавались кореспонденти Суспільного.
З початку березня родина Дар’ї Малої була в окупації у рідному селі Старосілля, що на Херсонщині, без електроенергії та газу. За словами жінки, вдалося виїхати лише 8 квітня. Загалом до Кривого Рогу їх приїхали шість дорослих жінок та 22 дитини. Усі родичі.
"Ми не могли виїхати бо постійно стріляли. У мене восьмимісячна дитина, яка лякалась і не могла спати. Ми одягнені лягали і одягнені вставали. Нікуди не ходили, не бігали, сиділи просто під стінкою, як нам й казали. Ми нічого з собою не брали коли бігли звідти. Ми просто бігли, щоб діти цього не бачили і не чули", - розповідає переселенка.
Дар’я говорить: до окупації родичі жили поруч, на сусідніх вулицях. Коли у село прийшли російські війська – з’їхалися в один будинок, аби бути разом.
Невістка Дар’ї Інна Павлівна каже: виживали завдяки власним запасам овочів, адже гуманітарні вантажі до області потрапити не могли, їх не пускали російські військові.
"З початку війни у нас тільки тиждень працював магазин. Коли заїхала воєнна техніка, всі злякались та позакривали магазини. Ми півтора місяці сиділи без продуктів, не було можливості купити", - згадує жінка.
Жінки кажуть: російські війська встановлювали у селі свої правила, обстріляли маслобійню та пекарню. Місцеві були дуже налякані, тож намагалися не траплятися їм на очі.
Як говорить Дар’я, виїхати довго не вдавалося. З евакуацією допоміг знайомий, виїзджали двома ходками.
"Ми найняли машину та перевезли дітей до Кривого Рогу. Нам тут допомагають, дали квартиру. Чоловік зараз у Копанях, там йдуть бойові дії. Я не знаю, як він звідти повернеться", - говорить жінка.
Зараз вся родина живе під одним дахом. У Кривому Розі їм допомогли знайти трикімнатну квартиру, де і розмістили 28 людей.
"Моя задача, щоб діти посміхались"
У криворізькому реабілітаційному центрі для дітей влаштували невелику розважальну програму. Керівник центру Сергій Середа каже: діти важко сприймають воєнний період, тому їм необхідна психологічна підзарядка, аби пережити цей стрес.
Фокусник Олександр Яценко, для дітей – Тяпа, протягом години веселив дітей. Танцював, показував різні трюки та фокуси. Ба більше привіз усім подарунки.
"Моя задача, щоб діти посміхались. Щоб вони відчували спокій та мир. Щоб вони відчували тепло. Тепло від інших людей. Не дивлячись на те, що зараз йде війна. І я радий, що вони сьогодні посміхались", - говорить чоловік.
За словами Сергія Середи, у Криворізький реабілітаційний центр щодня приїжджають переселенці з гарячих точок України. Волонтери намагаються допомогти всім як матеріально, так і психологічно.
Читайте також
- Війна застала вдруге. Історія переселенців з прифронтової Мар'їнки, які оселилися на Прикарпатті
- "Один чоловік їхав машиною — згорів заживо", — розповідь переселенки, яка втекла на Вінниччину
- "Батьківщина там, де тебе люблять, де любиш ти". Історія ромської сім'ї переселенців з Харкова
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
