Жителі Дніпра повідомляють про труднощі з пошуком окремих ліків в аптеках. Зокрема, йдеться про препарати для лікування хронічних захворювань, а також противірусні та жарознижувальні засоби. 76-річна Тамара розповіла: препарат, який щодня приймає понад 25 років не могла знайти в аптеках міста.
Чи є перебої з препаратами у Дніпрі та з чим вони пов'язані — читайте у матеріалі Суспільного.
76-річна Тамара щодня вже 25 років безперервно приймає гормональний препарат. Близько двох тижнів тому, коли залишився останній блістер пігулок, пішла за ліками в аптеку, однак там їх не було.
«У мене видалена повністю щитоподібна залоза, і мені до кінця мого життя потрібно такі пігулки пити. Як повітря, так і ця пігулка мені потрібна. Два тижні всюди шукали, шукали, шукали. Ось це тільки, ось ці дві з іншого міста мені надіслали», — каже вона.
Дві упаковки аналогу препарату, який приймає, знайшла онука онлайн — у Миколаєві, розповідає Тамара. У кожній по сто пігулок — цього має вистачити більш ніж на пів року.
«Звісно, треба робити запаси, щоб, коли вже відновляться ці склади, коли надійдуть ці таблетки, налагодиться продаж цих пігулок, тоді вже можна заспокоїтися. А так поки хвилююсь», — зазначила жінка.
З труднощами під час пошуку противірусних та жарознижувальних препаратів зіткнулася Діана. Розповідає: коли захворіла, в аптеці біля дому потрібних їй ліків не було.
«Закупилась аналогами і вийшла сьогодні полювати на ліки. Обійшла, напевно, аптек пʼять, дефіцит є, але в центрі він не такий помітний», — зазначила містянка.
«У мене "Доступні ліки", я отримую ліки, але на сьогоднішній день в АНЦ програма не працює. Я обійшла ось ці всі аптеки. Я не знаю, на підставі чого я не можу отримати ліки. А мені час вже пити», — зазначила жителька Дніпра Наталія.
Інша місцева жителька Світлана каже, дефіциту в аптеках не помітила, однак перед сезоном вірусних інфекцій деякий запас планує зробити.
«На даний момент я купую те, що по необхідності. Якщо треба там проти запалення — проти запалення. Жарознижувальні — то жарознижувальні. Буває так вночі, знаєте, температура або щось. Ну, можна по пластинці, але не більше. Великих запасів ми не робимо», — сказала вона.
Дефіциту ліків в Україні наразі немає, говорить голова правління Європейської фармацевтичної асоціації Олександр Комаріда. За його словами, після російських атак на фармацевтичні склади виникли проблеми з логістикою.
«Можливі один-два дні затримки постави певних лікарських засобів до аптечних закладів, але це пов'язано не з тим, що ці лікарські засоби відсутні в Україні. Просто потрібно трошки часу, аби ці лікарські засоби фізично доїхали із місця зберігання до місця відпуску, тобто до аптеки», — зазначив він.
Серед препаратів, із якими можуть виникати такі перебої, Комаріда називає, зокрема, ліки для людей із хронічними захворюваннями — серцево-судинними, гіпертонією та іншими. Це, каже, викликано ажіотажним попитом.
«Також, можливо, якісь гормональні препарати, наприклад, для лікування щитовидної залози. Не сказав би, що дефіцит є цих препаратів, просто люди, які їх постійно приймають, люблять перестрахуватись і купити цих препаратів трошки більше», — сказав Олександр Комаріда.
Водночас експерт рекомендує людям, які постійно приймають препарати через хронічні захворювання, мати невеликий запас. Проте не радить скуповувати в аптеці ліки без розбору.
«Зараз наш найгірший ворог, крім РФ, це є паніка. Не потрібно створювати штучного хаотичного попиту, потрібно спокійно йти в аптеку, якщо потрібно купувати лікарський засіб, а якщо маєте якісь симптоми, звертатися до сімейного лікаря, отримувати рецепт і знову ж таки з ним іти до аптечного закладу», — розповів він.
За словами Олександра Комаріди, нині компанії перерозподіляють препарати між складами. Дніпропетровщину він називає одним із фармацевтичних хабів, тому значних проблем із забезпеченням області ліками не очікує.
Про перебудову логістики після російських ударів говорить і віцепрезидент торгово-промислової палати України Ростислав Коробка.
«Великих втрат зазнали основні гравці, фармацевтичні компанії дистриб'юторські. Вони досить стійкі, це основні гравці. Вони швидко перелаштовуються на західний регіон щодо логістичних ланцюжків. Вони мають фінансову можливість, вони мають логістичну можливість швидко імпортувати», — сказав Ростислав Коробка.
23 вересня російські війська завдали удару по одному з найбільших фармацевтичних заводів у Києві. Атаку підтвердила членкиня ради директорів компанії Катерина Загорій у соцмережах.
Про перебудову постачання після російських атак повідомив один з фармдистриб'юторів.
«Це вже четверта атака на об'єкти ТОВ "БаДМ" від початку повномасштабного вторгнення. Вже перебудовано ланцюги постачання, а також вжито всіх заходів для безперебійного забезпечення українців ліками», — зазначено у повідомленні.
Суспільне також звернулося із запитами до Дніпропетровської ОВА та Міністерства охорони здоров'я щодо наявності і запасів ліків, якщо затримки постачання будуть тривалими. Відповіді оприлюднимо.
«Через атаки можуть виникати перебої з окремими ліками»
Через російські атаки на фармацевтичні компанії та склади в Україні можуть виникати перебої з окремими препаратами. Водночас для людей, які не потребують специфічного лікування, ситуація наразі не є катастрофічною. Про це в ефірі Суспільне Студія розповіла лікарка-інфекціоністка Ольга Голубовська.
Проте, за її словами, частина перебоїв у аптеках зараз може бути пов'язана із тим, що люди намагаються зробити запаси ліків на тлі атак. Водночас, за словами лікарки, проблема полягає не лише у попиті, а в тому, що в Україні немає достатньої кількості децентралізованих державних складів для зберігання медикаментів, а значна частина потужностей належить приватним структурам.
«Для держави, яка знаходиться в стані повномасштабної війни вже багато років, яка не має децентралізованого, складу, і все покладається тільки на приватні структури, - це неприпустимо. До речі, Кабінет міністрів дозволив влітку «медичним закупівлям України» робити стратегічний запас ліків. Але чи зроблений цей запас? Це робота держави, вона повинна бути системною і постійною» , - зазначила лікарка.
Хто може зіткнутися з проблемами
Найбільше, за словами лікарки, ризикують пацієнти, які потребують специфічного лікування. Йдеться, зокрема, про людей із рідкісними та онкологічними захворюваннями, а також пацієнтів, яким потрібні окремі офтальмологічні чи інші препарати, що постачаються з-за кордону. Голубовська пояснила, що замінити такі медикаменти українськими препаратами не завжди можливо. Особливо складною вона назвала ситуацію для людей, які проходять безперервну терапію.
На думку лікарки, спрощення правил імпорту медикаментів може допомогти у разі виникнення дефіциту. Вона наголосила, що для окремих пацієнтів переривання лікування може бути небезпечним.
«Людям варто мати вдома певний запас необхідних препаратів, особливо з огляду на безпекову ситуацію та наближення сезону респіраторних захворювань. Це знеболювальні, противірусні препарати та інші медикаменти, але склад домашньої аптечки варто визначати разом із сімейним лікарем, враховуючи стан здоров'я та потреби конкретної людини» , - зазначила лікарка.
Голубовська також закликала не нехтувати противірусною терапією людям із груп ризику та наголосила, що питання призначення таких препаратів має вирішувати лікар.
«Ліки в Україні можуть подорожчати через удари РФ»
Російські удари по фармацевтичних складах та порушення логістичних ланцюгів можуть вплинути на доступність і вартість лікарських засобів в Україні. Найперше це може стосуватися імпортних препаратів. Про це розповів народний депутат, голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Сергій Кузьміних.
За його словами, нині існують два основні ланцюги постачання ліків — імпортні препарати та медикаменти українського виробництва. Водночас ціни на лікарські засоби регулює держава, зокрема через граничні націнки та Національний каталог цін.
«Здорожчання стосується як імпортних, так і українських препаратів, однак іноземні ліки можуть відчути наслідки порушення логістики швидше. Держава обмежує націнки на різних етапах продажу. За словами депутата, для дистриб'юторів вона становить до 8%, а для аптек — залежно від категорії препарату. Водночас, у разі перегляду граничних цін можливе їхнє збільшення на 15–20%» , - зазначив народний депутат.
Кузьміних зазначив, що наслідки атак можуть бути довгостроковими. Коли знищуються або пошкоджуються дистриб'юторські склади, виробники та імпортери змушені компенсувати частину втрат і витрачати ресурси на відновлення логістики. Через це, кошти, які могли б спрямовувати на дослідження, соціальні проєкти та розвиток української фармацевтики, можуть використовуватися для покриття додаткових витрат. Водночас частину імпортних препаратів українські виробники здатні заміщувати, зазначив Кузьміних
Що відповіли у МОЗ
Як зазначили у МОЗ, згідно з даними аптечної мережі, найбільш помітне зниження показників забезпечення ліками спостерігалося протягом серпня–вересня 2026 року.
«Основними чинниками, які впливають на доступність окремих лікарських засобів, є порушення логістичних ланцюгів унаслідок пошкодження та руйнування складської інфраструктури, нерівномірність постачання окремих імпортних препаратів, а також підвищення попиту на окремі лікарські засоби. При цьому системного дефіциту лікарських засобів на території України за результатами наявної не відмічається», — зазначили у МОЗ.
Також повідомили, що МОЗ спільно з Держлікслужбою проводять постійна робота з виробниками, імпортерами та дистриб'юторами щодо оцінки наявності лікарських засобів, стану запасів та можливостей оперативного поповнення поставок. Окремо опрацьовуються питання диверсифікації місць зберігання, використання альтернативних логістичних маршрутів та забезпечення безперервності постачання лікарських засобів до аптечної та госпітальної мереж.
«Додатково, МОЗ було проведено низку нарад з представниками фармацевтичного бізнесу для напрацювання додаткових дієвих механізмів оперативного реагування на можливі ризики виникнення дефіциту лікарських засобів в частині вдосконалення та спрощення процедур, пов'язаних із ввезенням лікарських засобів та проходження державного контролю якості лікарських засобів. У той же час, наразі в аптечній мережі є тимчасові труднощі з наявністю окремих брендів препаратів. Одним із факторів тимчасового зниження залишків є значне підвищення попиту та придбання пацієнтами кількості упаковок, що суттєво перевищує поточну потребу. Зокрема, коли пацієнт одночасно купляє в аптеці по 5–10 упаковок препарату», — написали у МОЗ.
Також зазначили, що ситуація по забезпеченості ліками перебуває на постійному моніторингу для своєчасного визначення проблемних позицій.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
