9 березня у соцмережах поширили інформацію про проведення вечірки нібито в одному з нічних закладів Дніпра під час комендантської години. Крім того, на опублікованих відео чутно пісні російською мовою. На матеріалах також можна побачити назву клубу.
Суспільне побувало за адресою закладу, вказаною в інтернеті. Виявилося, що цей клуб не працює з 2018 року, а в приміщенні нині — квест-кімната. Про це повідомила адміністраторка закладу, яка не захотіла представитися.
Що кажуть в поліції
Вдень 9 березня поліцейські Дніпра зафіксували зазначену інформацію та розпочали перевірку для встановлення всіх обставин події. Згодом на фейсбук-сторінці повідомили: під час перевірки правоохоронці встановили, що у закладі, про який йшлося в інтернет-ресурсах, функціонують квест-кімнати. Тож інформація щодо діяльності розважального закладу у місті Дніпрі під час комендантської години не відповідає дійсності.
На відео, яке поширили — дрезденський нічний клуб
Із власних джерел Суспільного в правоохоронних органах стало відомо, що йдеться про нічний заклад за кордоном. Клуб, що на відео, впізнав і дніпрянин Руслан. Чоловік — діджей. До повномасштабного вторгнення неодноразово бував там, а з 2020-го по 2021-й — працював у клубі. Основна його аудиторія — російськомовні жителі міста, додав Руслан.
Суспільне знайшло соцмережі закладу Imperia Russian Night, у яких вказано, що він розташований в Дрездені.
"Окрім англомовних, там зазвичай лунають пісні російських або українських виконавців. Таке правило цього клубу. Щодо тих, хто там здебільшого відпочиває — росіяни, білоруси та українці. Проте так було до початку повномасштабного вторгнення РФ до України, після того я там не був. Хоча, якщо це відео свіже, так воно і залишилося", — розповів Руслан.
Чому в мережі можуть з’являтися подібні неправдиві повідомлення та як визначити фейк
Експерт із протидії дезінформації "Детектор медіа" Роман Дерезенко розповів Суспільному: подібні відео у мережі зʼявляються через поєднання кількох факторів. Одним із них, за словами фахівця, є принцип швидкого поширення емоційного контенту, за яким працюють соцмережі. Якщо відео викликає обурення, страх або шок, додає експерт, воно швидко набирає перегляди й поширюється без перевірки.
“Також фейки можуть створюватися навмисно для маніпуляцій або інформаційних атак. У контексті війни Росії проти України такі відео часто мають на меті створити враження хаосу, морального занепаду або внутрішніх конфліктів у країні. Для цього використовують реальні назви міст чи закладів, щоб інформація виглядала правдоподібною. У цьому випадку використали назву клубу "Імперія", який колись дійсно існував у Дніпрі, але давно не працює”, – зазначив Роман Дерезенко.
За словами Романа Дерезенка, розпізнати даний фейк було можливо.
"На записі видно неонову вивіску з логотипом клубу "Imperia". І це важлива деталь, адже такі елементи — назви закладів, вивіски або логотипи — часто допомагають встановити реальну локацію. Тому найлегший шлях перевірки — використати цей логотип. У їхніх профілях можна знайти фотографії інтер’єру та неонові вивіски з тим самим логотипом. Порівняння деталей — кольору підсвітки, розташування сцени, бару або декоративних елементів — показує, що інтер’єр відповідає саме клубу в Дрездені, а не будь-якому закладу в Дніпрі. Цим також можна пояснити російськомовну музику на відео, адже заклад працює у форматі клубу, де проводять російськомовні вечірки. Тобто ця деталь, навпаки, підтверджує, що відео зняте в тематичному клубі за кордоном, а не в українському місті", – наголосив Роман Дерезенко.
Є кілька ознак, які можуть свідчити, що інформація потребує перевірки, каже експерт із протидії дезінформації "Детектор медіа". Передусім, зазначає, варто звертати увагу на джерело. Якщо повідомлення поширює анонімний телеграм-канал або TikTok-сторінка без зрозумілої редакції та відповідальних осіб, це вже, каже, привід поставитися до інформації обережно.
Найпростіший спосіб протидії — не поширювати інформацію, у достовірності якої ви не впевнені, розповідає Роман. Додає: навіть один репост може допомогти фейку поширитися далі.
"Користувачам варто перевіряти інформацію в кількох джерелах, особливо у відомих медіа або на офіційних сторінках органів влади. Якщо новина справді важлива, про неї зазвичай повідомляють кілька незалежних джерел. Також можна використовувати прості інструменти перевірки: зворотний пошук зображень, перевірку геолокації, пошук ключових слів різними мовами. Це часто допомагає знайти першоджерело відео або встановити, що воно зняте в іншій країні чи кілька років тому. І ще один важливий принцип — ставитися до будь-якої інформації критично, особливо якщо вона викликає сильні емоції. Саме емоційний контент найчастіше використовується для маніпуляцій", — зауважив Роман Дерезенко.
Дезінформація може використовуватися як зброя — для впливу на настрої людей, поширення паніки або розколу в суспільстві, розповідає експерт із протидії дезінформації "Детектор медіа". Саме тому, додає, здатність критично оцінювати інформацію стає елементом громадянської безпеки.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
