За низьких температур, які нині фіксують в Україні, існує ймовірність переохолодження організму та навіть обмороження. Лікарка з Дніпра Анна Смаль розповіла Суспільному, яких правил слід дотримуватися, аби уникнути цього.
За її словами, обмороження — це ушкодження тканин тіла, спричинене низькими темпреатурами у поєднанні з вітром та вологістю.
"Обмороження найчастіше вражають ті ділянки тіла, які найменше захищені одягом: пальці рук і ніг, ніс, вуха, щоки. Цей стан може призвести до тривалого пошкодження тканин і навіть до втрати кінцівок без правильної профілактики та невідкладної допомоги", — розповіла лікарка.
Терапевтка радить: аби запобігти обмороженню, слід одягатися правильно та тепло. А саме — необхідно закрити одягом усі відкриті ділянки тіла.
"Щоб мінімізувати ризик обморожень, одяг має бути багатошаровим, сухим і достатньо обтягувати відкриті ділянки тіла, взуття не повинно тиснути. Система шарів допомагає утримувати тепло і відводити вологу від тіла", — зазначила вона.
Також потрібно захищати свої кінцівки при низьких температурах.
"Пальці рук і ніг, вуха, ніс і щоки особливо чутливі до холоду. У випадку сильного морозу раджу використовувати утеплені рукавички, шкарпетки з терморегуляцією та тепле, водостійке взуття", — сказала Анна Смаль.
Вона додала: потрібно слідкувати за тим, щоб одяг був сухим. Адже саме волога тканина сприяє втраті тепла. Також фахівчиня радить уникати вітру та частіше заходити до приміщення, щоб погрітися. А от "зігріватися" за допомогою алкоголю не можна.
"Алкоголь дає ілюзію тепла, але розширює судини і сприяє швидшій втраті тепла від тіла. Тому його не варто використовувати як спосіб зігрівання на морозі", — пояснила лікарка.
Ранні ознаки обмороження:
- оніміння та поколювання шкіри;
- зміна кольору шкіри від блідого кольору до восково-білого;
- твердість ділянки шкіри;
- відчуття холоду, яке не минає після руху в теплі.
Як допомогти собі при обмороженні
Анна Смаль зазначила: першою допомогою при обмороженні є повільне та поступове зігрівання. Для цього варто використовувати воду 37–39 °C.
"Така температура сприяє м’якому поверненню кровообігу без додаткового стресу для тканин. Якщо термометра немає, орієнтуйтеся на комфортну температуру води для здорової шкіри, не обмороженої. Вона має бути приємною на дотик і не гарячою, щоб не спричинити опіків на вже ушкодженій, нечутливій шкірі", — сказала вона.
Також терапевтка радить тримати уражену холодом ділянку в теплій воді близько 15–30 хвилин, поки шкіра не пом'якшає та не стане рожевого кольору.
Чого не можна робити при обмороженні:
- масажувати та розтирати уражені ділянки;
- зігрівати уражену ділянку прямим теплом як вогонь, гарячі поверхні чи грілки;
- давати відтанути ураженим частинам тіла, якщо є ризик повторного обмороження.
Коли потрібно звертатися до лікаря:
- при обмороженні великої площі тіла;
- якщо на шкірі з’явилися пухирі або вона стала темно-синя або чорна після розмерзання;
- якщо втрачені чутливість або рухливість уражених ділянок;
- якщо після обмороження відчуваєте сильну сонливість, сплутаність або тремтіння.
Анна Смаль додала: наслідками обмороження може бути тривале пошкодження тканин та навіть втрата кінцівок. Запобігти цьому може вчасне надання першої допомоги та звернення до фахівця.
Авторка Юлія Відміцька
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
