Григорій на псевдо Гриня з Дніпропетровщини — головний сержант роти логістики 108-ї Кодацької бригади територіальної оборони Збройних сил України. За його словами, почав воювати ще в червні 2015 року. З військової служби звільнився у 2020-му, та вже за два роки знову довелося взяти зброю до рук.
Історію військового розповіли на сторінці бригади у Facebook.
Григорій згадав, як у 2015 році прийшла повістка його старшому синові.
"Він навіть "срочки" не служив. У мене був досвід служби у залізничних військах, тому до військкомату пішов я. Батьки повинні першими йти в бій!" — розповів чоловік.
Під час АТО/ООС військовий пройшов від Маріуполя до Щастя, що на Луганщині. Спочатку воював у складі окремого 43-го мотопіхотного батальйону "Патріот". Згодом став головним сержантом цього підрозділу у складі 53-ї бригади.
Григорій розказав, як під час одного з бойових виходів життя йому та його побратимам врятувала собака Юля.
"Мені її привезли цуценям. Виросла серед солдатів, улюблениця! Але до рук, окрім мене, ні до кого не йшла. Коли в черговий раз вирушили в розвідку, жодних поганих передчуттів не було, адже маршрут був, як кажуть, натоптаний. Але противник якось нас вирахував... Юлю я брати не хотів, але вона вперлася і бігла весь час за нами. Вона завжди бігла тихо, не реагувала ні на пташок, ні на звірину. Розумна дуже. А тут несподівано сіла і почала гавкати. Потім побігла до куща і залилася гавкотом. Ми почули: "Пошла вон! Пошла вон!", — додав він.
Чоловік каже: росіяни вдарили по Юлі двома ВОГами, однак через лічені хвилини їх закидали гранатами. Собаку, яка стікала кров’ю, Григорій повіз до лікарні, де її оперували чотири з половиною години. Вона жива, але відтоді не може мати цуценят.
У 2020 році, зазначив боєць, він звільнився з військової служби, пішов працювати охоронцем у магазин у рідній Новомиколаївці. Та вже за два роки знову довелося стати у стрій. Говорить: передчуття того, що почнеться повномасштабна війна, були.
24 лютого 2022 року Григорій працював охоронцем на фірмі, підміняв брата.
"Спостерігали за територією з двоповерхової будівлі. Отож, стою і бачу: ракети летять на Дніпро! Це сталося з самого ранку. Я зайшов в інтернет і прочитав, що Росія на нас напала… Того ж дня відбулось зібрання місцевих АТОшників. Вирішили організувати тероборону. Звернулися в Запоріжжя, нас підтримали та дали зброю", — розповів він.
Згодом чоловік перевівся до 108-ї бригади ТрО. Нині він у логістиці.
"У мене основна задача — підвезення води в підрозділи, що на передовій. Виїжджаю з самого ранку, по темряві. Знаю не з чуток, що таке, коли води нема. Під час АТО сам пройшов через випробування", — сказав військовий.
Григорій має бойові нагороди, зокрема "За оборону Зайцево", "За вірність українському народу" та інші. Молодший син бійця також служить і вже став офіцером.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
