У прифронтовому Відрадному на Дніпропетровщині триває примусова евакуація родин з дітьми. За словами місцевого жителя Володимира, станом на 25 вересня з села виїхало майже все населення, лишаються – одиниці. Останні два тижні війська РФ атакують село FPV-дронами, а сусідні населені пункти обстрілюють керованими авіабомбами.
Чи лишаються в селі діти – дізналися кореспонденти Суспільного.
"Дитина боїться і ховається одразу під диван"
Місцева мешканка Світлана розповіла: проживає у Відрадному разом з чоловіком та донькою. За її словами, вибухи у селі лунають ледь не щодня.
"Дуже небезпечно, дуже. Вибухи, КАБи чи артилерія, чи "Гради". Зараз найстрашніше — коли FPV, як зграя птахів летить. Дитина боїться, тільки "бух, бух, бух" і ховається одразу під диван", — розказала жінка.
Б'ють російські дрони по комбайнерах, які працюють у полі, а також по цивільних авто, зазначила Світала.
"Зараз же ж косовиця, соняхи. Не дають взагалі скосити. По комбайнах, два у мене на очах, підлетіли. Не знаю, чи живі, чи не живі люди. Так само по легковиках", — сказала вона.
Через постійні обстріли у Відрадному не працює мобільний зв'язок та інтернет. Також немає газу, тож їжу Світлані доводиться готувати на вулиці.
"Газу немає, електропечі немає, довелося ось посмажити так хоча б. Зв’язку немає, ніяк додзвонитися. Чоловік тримає хазяйство, в нас же ж корівки ще є, заради молока ми і живемо", — розповіла жінка.
Попри небезпеку виїжджати родина поки не збирається. Світлана пояснила: не можуть покинути свою маломобільну бабусю та й не мають рідних чи знайомих в інших містах України.
"Нам то кажуть виїжджайте, виїжджайте, а в нас ні родичів, ні знайомих ніде там далі немає. В нас же ще бабуся нерухома взагалі. Як її тут кинути? Коли тут звик, прожив, виростив дитинку. Хай воно стареньке, але воно своє. А кудись на чужину з однією сумочкою поїду? Дитина на руках, коляска", — сказала вона.
"Якби не діти, то можна було б до самого кінця сидіти"
Карина приїхала до Відрадного з Покровського: провести батьків, які вирішили евакуюватися. За словами жінки, по її селу військові РФ б'ють вдень і вночі.
"Кожен день. І цілий день. Вдень і вночі. Вчора дуже гучно було з самого ранку. Гепало й гепало. Страшно. Якби не діти, то можна було б ще до самого кінця сидіти", — розказала вона.
Потроху виїжджає й родина Карини. Вона розповіла: вже винайняли житло у Дніпрі, тож до кінця тижня планують зібрати речі й евакуюватись.
"Чоловік буде тут до останнього. Робота тут, треба ж гроші. Хотілося б повернутися до рідного села, до рідної домівки, жити з сім'єю своєю, з батьками, приїжджати сюди", — сказала вона.
"Я тут помру, на Батьківщині"
Місцевий житель Володимир розказав: з його вулиці виїхали майже всі люди, лишився тільки він і його літній сусід.
"Зараз немає нікого, тиша. Я ще застав бабусю, вже немає її. Ферма була, розвалили. Дітей скільки було. Просто вже слів немає", — розповів чоловік.
Його донька живе у Дніпрі. Виїжджає і його сестра. За словами чоловіка, він планує все одно лишатись у рідному селі.
"Донька дзвонила з Дніпра. Каже: "Тато, їдь сюди!". А там що? Що тут, що там. Я тут помру, на Батьківщині", — зазначив він.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
