Група контролю бойового стресу 108 бригади тероборони Збройних сил України щодня виїжджає до підрозділів військових, там проводить тренінги та зоотерапію. Начальниця служби Альона каже: поки разом з колегами розповідають, як уникнути стресу на передовій, відпускає свою собаку Тосю до бійців.
Як це допомагає військовослужбовцям у стресових ситуаціях — читайте у матеріалі Суспільного.
Начальниця психологічної групи 108 бригади Альона розповідає, собака з нею працює вже третій рік.
"Це такий релакс. Якщо ми навіть в окоп десь залазимо, ми хлопцям даємо її і вона пішла десь по руках, облизує їх", — каже вона.

Жінка розповідає, з колегами-психологами приїздять до військових та проводять лекції.
"Приїхали до хлопців сюди проводити лекції, як справлятися з бойовим стресом, коли вони проводять бої, зачистки і як їм з цим впоратися. Коли людина бере тваринку в руки, будь-яку, не обов’язково собаку, інстинкт спрацьовує, поглажування, ти перемикаєш увагу", — розповідає вона.

Військовослужбовець Олексій каже, Тося одразу прийшла до нього та залізла на руки.
"Вона сама до мене прийшла. Собака не моя, вона сама до мене на руки залізла, значить я їй подобаюсь. Вона відчуває людину. Відчуває, що їй треба", — каже чоловік.

Військовий Андрій зазначає, така допомога психологів дуже корисна, бо ці уроки вони згадують в критичних ситуаціях.
"Нам показували це на навчаннях, але дуже мало. Тут все більш якось логічніше та зрозуміліше. Типу, якщо буде якась така ситуація, я вже на підсвідомості буду знати, що з цим робити. — Ви, коли були на острові Зміїний, що відчували? – Думав що піпець. Все. Думали, що все. Але дивіться, життя продовжується", — розповів він.

Альона розповідає, у кожного з військових багато досвіду.
"Хлопці зазвичай бойові, багато чим могли б поділитися самі, шалений в них є досвід. Якщо хтось один-два розповідає, то інші, хто тільки прийшли або перевелися, того ще не знають, то вони також цей досвід, це як рівний рівному (розповідають — ред.), обмін у них інформацією", — каже жінка.

Офіцерка психологічної групи Катерина каже, з військовими спілкуються постійно, бо допомога треба завжди.
"Спілкування у нас постійне. Ми постійно виїжджаємо в різні підрозділи. Щось десь жахнуло, він втратив якесь відчуття — все. Він в прострації. Коли вони потрапляють у зону бойових дій, вони опускаються до саморефлексів. До м’язової пам’яті. Щоб вони не розгубилися, а просто діяли. Як спланувати, що я маю робити – вони це вже знають і просто будуть це робити", — каже вона.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
