За роки російської окупації у Криму народилося понад 200 тисяч дітей. Вони зростали в умовах інформаційної ізоляції, під впливом російської пропаганди, яка вчила їх, що вони — росіяни, а Україна для них ворог. Представництво президента України в АР Крим вважає, що повернення цих дітей до українського культурного та інформаційного простору потребуватиме щонайменше десятиліття.
Суспільне Крим зʼясувало, які виклики стоять перед державою та яка стратегія реінтеграції молоді з окупованих територій.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
"Діти зростають у ненависті до України"
Правозахисники наголошують, що дітей в окупованому Криму змалечку навчають, що Україна — ворог. У школах впроваджують програми з мілітаристським ухилом, проводять уроки патріотизму за російськими стандартами та залучають дітей до військово-спортивних організацій. Окрім цього, українська мова та культура витісняються з освітнього процесу, а доступ до альтернативних джерел інформації обмежується.
"Діти змалку, фактично з грудного молока, вивчають, що таке Росія, що таке СВО"Спеціальна воєнна операція" (рос. Специальная военная операция; також "спецоперація" (рос. спецоперация); скор. "СВО") — пропагандистський евфемізм, запроваджений керівництвом Росії і вживаний проросійськими джерелами для опису вторгнення Росії в Україну з 2022 року. Термін несе у собі ідеологічні елементи, схожі з дводумством., що Україна для них ворог, що Україна — це зло і від неї треба тікати", — пояснила юристка "Регіонального центру прав людини" Дарина Підгорна.
Проте найпростіше буде повернути тих, кому на момент окупації було 7-8 років, вважає Підгорна.
"Це наше вікно можливостей, адже цим дітям зараз 17-18 років. Є випадки, коли вони самі хочуть вступати до українських університетів і роблять усе для цього. Є й такі, що, проживши в окупації 10 років, усе одно прагнуть повернутися в Україну", — зазначила юристка.
"Крим повернувся в рідну гавань"
Кримчанин Іван Лазоренко згадує, як після початку окупації у школах дітям почали розповідати, що Крим став частиною Росії:
"На уроках тобі розповідали, що казала російська пропаганда, що нічого нема, це місцеві сили самооборони".
Іван народився у Севастополі. У 2014 році, коли Росія захопила Крим, йому було 9 років. Його родина була проукраїнською, тому не змирилася з окупацією і залишила півострів. Він згадує, як російська пропаганда впливала на його однолітків.
"Після окупації це була виключно проросійська позиція. Говорили, що Майдан — це переворот, що там не було революції. Якщо ти намагався поставити запитання, тобі відповідали: 'Та ти що, як ти можеш цього не знати?'" — зазначив він.
Вплив рідних та пропаганди
Ільясу Шейхіслямову, кримському татарину із Джанкойського району, у 2014 році було 13 років. Він виріс у проукраїнській родині, однак у його оточенні було багато дітей, які піддалися російському інформаційному впливу:
"Ті, хто через пропаганду, через батьків, через телебачення повірили, що Росія — сильна країна — стали її підтримувати. Ті, хто, як моя родина, були проти цього. І були ті, кому було байдуже, під яким прапором жити — головне, щоб їх не чіпали", — розповів Шейхіслямов.
Як реінтегрувати молодь?
Постійна представниця президента в АР Крим Ольга Куришко наголошує, що повернення дітей і молоді в український простір має ґрунтуватися на освітніх, культурних і інформаційних проєктах.
"Є великий запит на подолання міфів, які Росія насаджувала всі ці роки. І на кожну таку дію має бути відповідь української держави та міжнародних партнерів", — зазначила очільниця представництва президента України в АРК.
До цього процесу мають залучатися не лише освітяни, а й психологи, додає Дарина Підгорна.
"Необхідно готувати армію кваліфікованих психологів, які можуть працювати як індивідуально, так і з групами, де є діти, що зазнали впливу окупації, та ті, хто не зазнав", — пояснила юристка.
"Майданчики для діалогу"
Центр громадянської просвіти "Альменда" вже має стратегію щодо реінтеграції дітей та молоді з окупованих територій. За словами керівниці напрямку національної адвокації Валентини Потапової, важливо не допустити поділу на "своїх" і "чужих":
"Ми маємо вже зараз пояснювати, чому повинні бути толерантними до тих, хто прийде до нас із російськими наративами. Серед пріоритетів — участь людей, яких ми деокупуємо, у процесі прийняття рішень. Вони мають бути суб'єктами, а не об'єктами", — наголосила Потапова.
Підготовка до деокупації Криму повинна починатися вже сьогодні. Для цього необхідно створювати освітні та інформаційні програми, розвінчувати російські міфи та надавати молоді можливість усвідомленого вибору на користь України. Важливо також підтримувати зв’язок із жителями півострова через доступні медіа та розробляти стратегії реінтеграції, щоб після звільнення вони мали чітке розуміння перспектив життя в українському Криму.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook
