Близько 90% українців вважають, що Крим має повернутися під контроль України. При цьому 94% не погоджуються з думкою, що Крим завжди був російським і має лише російську історію.
Стратегія когнітивної деокупації Криму спрямована на те, щоб розвінчувати ці міфи. Хоча 58% громадян визнають, що мають недостатньо знань про Крим, запит на таку інформацію залишається доволі високим.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Як повідомляє кореспондент Суспільне Крим, під час презентації результатів дослідження "Когнітивна деокупація Криму" постійна представниця президента України в АРК Крим Таміла Ташева вкотре наголосила, що всеосяжний мир для України неможливий без деокупації всіх територій.
"Якщо ми не деокупуємо всі наші території, це в тому числі буде означати, що всі ці жертви, які, на жаль, в нас є протягом 10 років з моменту окупації наших територій, як цивільні жертви, так і наші військові, які боролися і продовжують боротися за нашу соборну Україну, будуть марними", — заявила вона.
Ташева наголосила, що Україна чітко стоїть на позиціях територіальної цілісності держави — це окреслено у формулі миру, яка була запропонована ще у 2022 році на саміті в Індонезії, а також це є в основі формули миру і плану перемоги, який був сьогодні презентований.
Що стосується дослідження "Когнітивна деокупація Криму", за словами Ташевої, воно важливе для того, щоб показати і ставлення наших громадян до окупованої території, зокрема Криму, показати настрої мешканців материкової частини України і тих українців, які проживають на ТОТ.
"Я думаю, що це не останнє дослідження, яке ми будемо робити, тому що ми при формуванні державних політик, маємо, в тому числі, питати думку в наших громадян. Розуміти, на чому грунтується їх бачення щодо на даний момент окупованих територій", — зазначила постійна представниця.
Виконавчий директор Антон Грушецький Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) зазначив, що було проведено 2 тисячі інтерв’ю з мешканцями підконтрольних уряду України територій за національною репрезентативною вибіркою.
Крім того були проведені фокус-групові дискусії з громадянами України, а також дві фокус-групові дискусії з кримськими татарами, які проживають на підконтрольній уряду території.
"На жаль, не було можливості провести повне національне опитування в Криму, тому що, крім організаційних, є ще безпекові моменти. Але було проведено 6 глибинних інтерв’ю з мешканцями півострова, які зараз проживають, а також 9 інтерв’ю з експертами, які опікуються питаннями Криму. Крім того, був проведений моніторинг Telegram-каналів, які пов’язані з Кримом", — розповів Грушецький.
Етнічна ідентичність населення Криму
Наразі експерти відзначають, що близько мільйона людей могли переїхати на півострів з Росії.
"Це дійсно суворо порушує баланс, більше стає росіян і менше кримських татар, яких через репресії витискаються з півострова. Кількість українців лишається умовно стабільною, але лише за рахунок того, що після повномасштабного вторгнення частина людей з півдня України перемістилися в Крим для того, щоб, умовно, не бути в зоні бойових дій", — заявив виконавчий директор КМІС.
Експерти виділяють такий перелік негативних зміни через окупацію в Криму:
- Зменшення свободи підприємництва — малий бізнес програє конкуренцію великому, пов’язаному з російською окупаційною адміністрацією;
- Деякі нові інфраструктурні проєкти шкодять довкіллю;
- Пропаганда та репресії, які посилилися після повномасштабного вторгнення;
- Погіршення відчуття безпеки через наплив новоприбулих;
- Репресії проти нелояльних кримських татар, спроби розмити їхню етнічну ідентичність;
- Втручання в діяльність релігійних інституцій.
"Питання реінтеграції, безумовно, значною мірою в головах людей. Чи вважаємо ми ці території своїми? Чи дійсно Росія права у своїх “правах” на Крим і ми віримо в цей міф, що Крим був споконвічно російський і, фактично, Україна не має прав? Ми поставили це запитання і 94% українців не згодні з цим твердженням", — зазначив Антон Грушецький.
Невеликий відсоток населення країни дійсно погоджується з тезами російської пропаганди і це, за словами Грушецького, свідчить про демократії та можливість вільно висловлювати свої думки.
Водночас 90% українців вважають, що Крим має бути деокупованим.
"Люди погоджуються, що це може не відбутися швидко, але це, знову ж таки, питання легітимності окупації. Минуло 10 років і українці не вважають окупацію Криму легітимною у своїх очах. Ми готові чекати, можливо, пройде трохи більше часу, але ми повернемо своїх людей і свої території", — наголосив він.
За результатами досліджень 90% опитаних згодні з твердженням, що Крим — це батьківщина кримських татар.
Найменше кількість згодних з твердженням, що кримчани чинили спротив 10 років окупації. Лише 40% українців впевнені, що кримчани весь цей період чинять спротив.
Як буде виглядати Крим після деокупації
Як зазначають дослідники, 20% опитаних вважають, що після деокупації півостров має бути Кримськотатарською національною автономією. Майже третина вважає, що є необхідність у відновленні Автономної Республіки Крим. Приблизно така ж кількість українців згодні з твердженням, що Крим має бути перетворений на область України.
"Насправді українці з цього питання теж слабко поінформовані, слабко усвідомлюють, якими є ризики в цих питаннях Але ці питання можуть мати потужний конфліктний потенціал навіть не стільки для материкової України, як для самих кримчан. Насправді більше 60% українців готові прийняти концепт створення Кримськотатарської національної автономії, хоча у нас є значний відсоток, які вагалися або проти цього", — зазначив Грушецький.
Зазначається, що наразі абсолютна меншість українців негативно ставляться до людей, які проживають в окупації, до біженців за кордону, до російськомовних громадян. Проте є певна диференціація, яка вже зараз свідчить про певну тривожність, з якою треба працювати.
55% респондентів відповіли, що для них особисто деокупація Криму є дуже важливою.
"Тобто питання Криму лишається присутнім для свідомості людей. Це складова дійсно справедливого миру і для більшості українців важливо, щоб він був деокупований. Українці дещо більш обережні щодо питань термінів фізичної деокупації. Близько половини респондентів говорили, що це може відбутися короткостроково — до 5 років. (...) Абсолютна меншість говорила, що це взагалі ніколи не відбудеться", — зауважив Грушецький.
Мовне питання
Близько половини респондентів вважають, що після деокупації може бути запроваджений тимчасовий перехідний період використання російської мови на півострові.
"В інших формулюваннях запитання ми стикаємося з тим, що більше половина респондентів навіть готові в окремих інституціях також підтримати певний тимчасовий перехідний період для російської мови. В будь-якому випадку це питання відкрите, дискусійне, серед українців немає якоїсь категоричної позиції. І знову-таки є широкий простір для діалогу, який ми і повинні проводити", — наголосив директор КМІС.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook
