Правозахисники створили ініціативу “Вільні голоси Криму” — серію з 16 текстових портретів про громадянських журналістів-політвʼязнів.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Про це повідомляє Центр прав людини ZMINА.
Зазначається, що команда проєкту розповідає історії їхнього життя, затримання та перебування в неволі. Публікації містять уривки з щоденників, листів, виступів у судах. Автори текстів досліджують судові справи, комунікують з родинами і правозахисниками. Ці матеріали стануть основою документальної книги.
Це спільна ініціатива Українського ПЕН, The Ukrainians Media, Центру прав людини ZMINA та видавництва Vivat, що є продовженням кампанії Українського ПЕН та ZMINA #SolidarityWords на підтримку авторів-політв’язнів в окупованому Криму.
Усі текстові портрети про журналістів-політв’язнів будуть опубліковані на сайті The Ukrainians. Наразі вже вийшло 4 матеріали.
- Перша історія — про кримськотатарського журналіста й політика, першого заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла, якого Росія звинуватила в “диверсії” та увʼязнила на 17 років.
- Другий портрет — ув’язненого позаштатного журналіста “Крим. Реалії” Владислава Єсипенка. Його РФ засудила до шести років колонії загального режиму.
- Третя історія — про Амета Сулейманова, громадянського журналіста з Бахчисарая, батька чотирьох синів, котрого російські окупанти ув’язнили за бажання показувати правду.
- Четверта — про Сервера Мустафаєва, правозахисника, засудженого до 14 років колонії суворого режиму. Його родина була депортована з Криму у 1944 році.
Редакторкою історій є авторка книжки “За перекопом є земля” Анастасія Левкова. Серед журналістів проєкту — Олександра Єфименко, Ірина Славінська, Олеся Яремчук, Віра Курико, Рустем Халілов, Ольга Духнич, Євгенія Генова.
“Мета “Голосів вільного Криму” — привернути увагу до справ українських заручників Кремля. Кожен текст покликаний тримати у фокусі уваги українців історії кримських журналістів, яких незаконно ув’язнила російська окупаційна влада. Друге завдання проєкту — адвокаційне — сприяти міжнародному тиску на росію задля звільнення політв’язнів. Саме тому книжка вийде двома мовами — англійською та українською”, — говорить Тетяна Терен, виконавча директорка Українського ПЕН та ініціаторка проєкту.
Депортація кримськотатарського народу
18 травня 1944 року на світанку розпочалася депортація кримськотатарського народу з Криму. У таємній постанові Державного комітету оборони "Про кримських татар" увесь народ звинуватили у зраді та колабораціонізмі і наказали виселити з Криму. Готували цю операцію тиждень, залучивши до неї 32 тисячі НКВСників.
За майже три доби з Криму вивезли близько 200 тисяч кримських татар. У дорозі та в перші роки після виселення загинуло 46% депортованих.
Вивозили переважно до республік Центральної Азії, зокрема до Узбекистану. 10 тисяч кримських татар, солдатів Червоної армії, які повернулися з фронту в Крим, теж депортували. 12 років кримські татари мали статус спецпереселенців, позбавлених громадянських та людських прав і свобод.
Офіційно повертатись до Криму депортованим дозволили у 1989 році.
У 2015 році Верховна Рада визнала депортацію кримськотатарського народу геноцидом.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та у Facebook
