Новину про смерть повідомив російський Інтерфакс, посилаючись на джерело в оточенні Лужкова. Пізніше це у себе в Twitter підтвердив нинішній мер Москви Сергій Собянін.
Лужков помер в Німеччині, в одній з клінік Мюнхена. Екс-меру Москви проводили операцію на серці.
Лужков став другим мером Москви після Гавриїла Попова і був у кріслі градоначальника російської столиці рекордні 18 років - з 1992 по 2010 роки. У 2010-му тодішній президент Дмитро Медведєв відправив його у відставку "у зв'язку з втратою довіри".
Севастополь і Крим були важливою частиною зовнішньополітичної активності Лужкова.
У 1994-1996 роках з ініціативи Лужкова і на кошти, виділені з бюджету Москви, в Севастополі було побудовано три стоквартирних житлові будинки для сімей російських офіцерів Чорноморського флоту, дитячий садочок на 90 місць, лікувально-діагностичний центр для ветеранів.
У переддень 9 травня 1996 року по ініціативі Юрія Лужкова з коштів уряду Москви севастопольським ветеранам Другої світової війни була виділена матеріальна допомога в розмірі 50 тисяч рублів кожному.
При цьому московський мер займав вкрай антиукраїнську позицію. У тому ж 1996 році за ініціативою Юрія Лужкова російська Рада Федерації розглянула питання про статус Севастополя. Лужков обґрунтовував приналежність Севастополя Росії, посилаючись на ряд історичних та юридичних документів. В результаті Совфед прийняв постанову, в якій записав, що "одностороння дія української сторони, спрямована на відторгнення від Росії частини її території (міста Севастополя), не тільки є незаконною з точки зору норм міжнародного права, а й завдає прямої шкоди безпеці Росії".
У 2001-му Лужков заявив, що Україна "повинна визнати росіян державотворчою нацією".
У 2006 році на центральній севастопольській площі - площі Нахімова - був побудований "Будинок Москви", без рішення сесії міської ради, без землевідведення.
Будучи мером Москви, Юрій Лужков заявив, що Севастополь має бути повернено Росії, оскільки місто як військово-морська база СРСР і Росії ніколи не передавалося Україні.
За це його в 2008 році внесла в чорні списки Служба безпеки України, в'їзд на територію країни йому був заборонений.
Після перемоги Віктора Януковича Лужков приїхав до Криму і підписав угоду про співпрацю московського уряду з Радою міністрів Криму і севастопольською міської державною адміністрацією.
Програма співпраці стосувалася інвестиційної діяльності, розвитку інфраструктури та будівництва в Севастополі соціального житла. "Ми, не чекаючи початку 2011 року, вже передали владі Севастополя - в режимі подарунку - проекти і робочу документацію на сучасні шкільні будівлі і на сучасну будівлю дитячого садочка. Таким чином, як мінімум на 10% знизили вартість можливого майбутнього будівництва", - повідомив тодішній мер Москви Юрій Лужков. За його словами, всі ці проекти і робоча документація коштували близько 3 млн доларів.
"Присутність Росії в Севастополі не тільки триває, а й з новим керівництвом України всі питання тепер вирішуються простіше", - сказав тоді Лужков, підбиваючи підсумки візиту в Севастополь.
Крім цього, влада Москви активно інвестували в туристичну галузь півострова. У тому ж 2010 року мерія російської столиці купила вже п'ятий за рахунком санаторій. "Звичайно, у нас підмосковних здравниць багато, але у нас як у держави, як (після розпаду СРСР) стало північним, мало сонця", - прокоментував нове придбання Юрій Лужков.
Також Москва закуповувала для севастопольських шкіл російські підручники, робила подарунки місту на День флоту і багато іншого.
Через рік після його відставки координатор політичного руху "Севастополь - Крим - Росія" Валерій Подьячий навіть запропонував призначити Лужкова новим прем'єр-міністром Криму.
У 2014 році Лужков, за все це, отримав медаль "За повернення Криму і Севастополя".
У березні 2019 він підтримав ініціативу Держдуми стягнути з України компенсацію за шкоду, заподіяну Криму за роки володіння півостровом. За словами екс-градоначальника, Росія "по п'яні єльцинській" віддавала Києву щорічно 100 млн доларів за право розміщення Чорноморського флоту в Севастополі. На думку Лужкова, Севастополь ніколи не належав Україні, і стягування грошей було незаконним.
Лужков помер 10 грудня 2019 року, на 84-му році життя.
