Перейти до основного змісту
"Назвали екстремістами": 10 років заборони Меджлісу Росією

"Назвали екстремістами": 10 років заборони Меджлісу Росією

Ексклюзивно

26 квітня 2016 року окупаційний Верховний суд Криму визнав Меджліс кримськотатарського народу екстремістською організацією. Та заборонив його діяльність на території півострова. За рік, у квітні 2017 року, Міжнародний суд ООН зобов'язав Росію відновити діяльність Меджлісу. Однак РФ досі цього не зробила.

Про наслідки заборони представницького органу, неможливість відвідати рідну землю і перспективи відновлення справедливості в судах Суспільне Крим поспілкувалося з головою Меджлісу Рефатом Чубаровим.

Читайте цей матеріал кримськотатарською

"Залякати кримських татар"

Після захоплення Криму окупанти спершу намагалися схилити Меджліс кримських татар до співпраці і зробити його "ручним", каже Рефат Чубаров. Коли цього не сталося, окупаційний Верховний суд Криму заборонив його діяльність. Однак, зазначає, що таке рішення було очікуваним.

"Заборона Меджлісу була ланкою у здійсненні росіянами комплексних заходів, щоби залякати кримських татар, розчавити їх (...) Вони думали, що забороною Меджлісу кримськотатарського народу змусять більшість активістів кримських татар, членів місцевих, районних Меджлісів підкоритися. Але цього не сталося", наголошує Рефат Чубаров.

Будівлю Меджлісу в Сімферополі окупанти захопили у вересні 2014-го. Відтоді вона була заарештована і недоступна для кримських татар. Без належного нагляду будинок поступово руйнувався. У травні 2023 року окупаційна влада Криму повідомила, що "націоналізувала" 58 об'єктів на півострові, які належать українцям. Серед них — будівля Меджлісу. Після "ремонту" її планували віддати під музичну школу.

“Заборонили в'їзд на півострів”

Голові Меджлісу окупаційні силовики заборонили в'їзд на півострів. Рефат Чубаров розповідає, що спершу отримав два попередження під приводом “протиправної діяльності”. А у березні 2020 року Слідчий комітет Росії порушив проти нього кримінальну справу за обвинуваченням в "організації масових заворушень" в Сімферополі 26 лютого 2014 року. Тоді тисячі людей із українською та кримськотатарською символікою зібралися під стінами парламенту автономії в Сімферополі, протестуючи проти спроби захоплення півострова Росією.

“Вони попереджали, що моя діяльність відобразиться на оцінці Меджлісу. Зрозуміло, що вони ж шукали можливість не просто покарати одну людину, а заборонити Меджліс кримськотатарського народу. Це було все взаємопов'язано”, переконаний він.

1 червня 2021 року окупаційний Верховний суд Крим заочно засудив Чубарова до шести років колонії.

“Якщо б, умовно кажучи, я завтра би вирішив побачити маму, а їй вже 94-й рік, якби я заїхав до Криму, я би просто до мами не доїхав би”, каже голова Меджлісу.

Лідеру кримських татар Мустафі Джемілєву окупанти також заборонили в’їзд на півострів — до 2034 року. У подібній ситуації, коли неможливо потрапити на рідну землю, зокрема й через визнання Росією представницького органу кримських татар екстремістською організацією, опинилося багато кримських татар, акцентує Рефат Чубаров.

“Ці варвари у нас відібрали і відбирають наше життя. Це 12 років паралельного життя. Так, ми боремося, живемо, контактуємо, але вони нас викинули на цю дорогу. І, зрозуміло, що за це їм прощення не буде ніколи. Я впевнений, що ми повернемося і жоден з цих варварів там жити з нами не буде”, переконаний Рефат Чубаров.

“Злочин Росії, спрямований проти корінного народу”

У Міністерстві закордонних справ України неодноразово заявляли, що заборона Меджлісу кримськотатарського народу є злочином Росії, спрямованим проти корінного народу Криму. А також нехтуванням та порушенням фундаментальних норм міжнародного права. Зокрема, Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод, Декларації ООН про права корінних народів.

“Рішення ЄСПЛ, можливо, буде наприкінці цього року”

Раніше член Меджлісу, голова Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв повідомляв, що у 2017 році Меджліс подав заяву до Європейського суду з прав людини з приводу заборони представницького органу в окупованому Криму. Крім того, було подано 17 індивідуальних заяв від фізичних осіб, Херсонського регіонального Меджлісу та його місцевих Меджлісів, а також інших органів самоврядування кримських татар.

“Всі етапи пройдені і ми очікуємо на рішення суду. Російська Федерація проігнорувала всі запити суду. Вона є країною, до якої позивалися (…) Рішення, можливо, буде наприкінці цього року або наступного року”, каже Рефат Чубаров.

3 квітня президент Володимир Зеленський доручив уряду закріпити за Меджлісом статус представницького органу кримськотатарського народу. Цього ж дня Кабінет міністрів України схвалив постанову, за якою Меджліс офіційно отримав цей статус. За словами Рефата Чубарова, це рішення посилить ефективність роботи не тільки самого Меджлісу, але й органів державної влади України щодо Криму та кримськотатарського народу.

“Це встановить певний алгоритм взаємодії, узгодження практично з усіх питань, пов'язаних із сьогоденням і завтрашнім днем Криму і кримськотатарського народу”, резюмував Рефат Чубаров.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube

Топ дня
Вибір редакції
На початок