В окупованому Криму триває системна кампанія переслідувань місцевих жителів за звинуваченнями у “державній зраді”, “співпраці з українськими спецслужбами” та “екстремізмі”.
Окупаційні суди ухвалюють нові вироки, силовики проводять затримання, а правозахисники повідомляють про випадки зникнень та утримання людей без зв’язку із зовнішнім світом. Суспільне Крим зібрало основні випадки репресій за останній тиждень.
Жителя Ялти судитимуть за “співпрацю з СБУ”
До суду передали справу проти жителя Ялти, якого обвинувачують у “державній зраді”. Про це повідомила окупаційна прокуратура півострова.
За версією російського слідства, влітку 2024 року чоловік “встановив контакт із представником Служби безпеки України”. Йому інкримінують те, що він нібито зафіксував на відео місце дислокації особового складу одного з російських силових органів.
Як стверджують у відомстві, запис було зроблено за допомогою камери відеоспостереження, встановленої в автомобілі, після чого матеріали передали через месенджер. Докази у відкритому доступі не оприлюднюються.
17 років колонії за "передачу даних українській розвідці"
Краснодарський крайовий суд визнав винним уродженця Криму у справі про “державну зраду”. Чоловік має громадянство Росії та України.
За даними російської сторони, його звинуватили у “наданні допомоги представнику іноземної держави у діяльності проти безпеки РФ”. У суді стверджують, що він збирав аудіозаписи радіообміну співробітників спецслужб і передавав їх українській розвідці.
“Використовуючи спеціальне обладнання, він збирав і передавав представнику розвідки України аудіозаписи радіообміну співробітників спецслужб”, — йдеться у повідомленні.
Суд призначив йому 17 років колонії суворого режиму, рік обмеження свободи та конфіскацію коштів, які, за версією слідства, були отримані внаслідок цієї діяльності.
Апеляція залишила в силі вирок Ніярі Ерсмамбетовій
Апеляційний суд у Сочі залишив без змін вирок жительці окупованого Криму Ніярі Ерсмамбетовій, яку засудили до 15 років ув’язнення.
Справу розглядали у закритому режимі через матеріали з грифом “державна таємниця”. Дані підсудної були приховані, а процес відбувався без публічного доступу.
Правозахисники наголошують, що суди не врахували важливі обставини, зокрема те, що жінка самостійно виховує двох неповнолітніх дітей. Вирок не було відтерміновано.
Сторона захисту також заявляла про тиск та відсутність відкритих доказів. Жінку звинувачують у співпраці з рухом “Атеш” та нібито передачі інформації про об’єкти ППО.
Караїмську політбранку Саху Мангубі взяли під варту
Окупаційний суд Сімферополя заарештував 25-річну мешканку Сімферопольського району, яку підозрюють у координації ракетного удару.
За версією ФСБ, дівчина встановила контакт із представником української розвідки та "передавала інформацію, отримуючи за це гроші".
Водночас правозахисники повідомляють, що йдеться про Саху Мангубі, яку могли утримувати в режимі інкомунікадо понад рік після викрадення.
“Ця обставина ставить під сумнів будь-які зізнавальні показання та весь набір звинувачень загалом”, — заявили у ініціативі “Трибунал. Кримський епізод”.
Доля Марини Рифф залишається невідомою після затримання
В окупованому Криму з листопада 2025 року залишається невідомим місцеперебування українки Марини Рифф.
За даними правозахисників, зв’язок із жінкою зник після відвідування міграційної установи в Сімферополі. Пізніше стало відомо, що її заарештували на 14 діб за адміністративними звинуваченнями.
Втім після відбуття цього строку родичам не повідомили, де вона перебуває. Є припущення, що жінку можуть утримувати в одному із СІЗО.
Правозахисники пов’язують переслідування з її проукраїнською позицією та відмовою отримати російський паспорт.
Переслідування жінок і зростання репресій
Після початку повномасштабної війни Росії проти України переслідування жінок у Криму посилилися. Станом на березень 2026 року відомо щонайменше про 52 постраждалих.
“Станом на березень 21 жінка перебуває в колоніях, а 31 — у СІЗО”, — повідомила співзасновниця КРЦ Зарема Барієва.
За словами правозахисників, такі переслідування є частиною політики тиску на громадянське суспільство.
“Це класична практика криміналізації ідентичності та інакодумства”, — наголосила Барієва.
Статистика: десятки затримань і порушень прав людини
У першому кварталі 2026 року в окупованому Криму зафіксували щонайменше 17 затримань, 6 обшуків і 57 арештів.
Також задокументовано 68 випадків порушення права на справедливий суд і 23 випадки порушення права на здоров’я.
“Кількість обшуків змінюється не тому, що їх стало менше, а тому що люди все рідше надають повну інформацію”, — зазначив голова КРЦ Ескендер Барієв.
Правозахисники наголошують, що реальні масштаби репресій можуть бути значно більшими через закритість окупованого півострова та страх місцевих жителів повідомляти про порушення.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
