Європейський політичний інститут у Києві опублікував аналітичну статтю про окупований Крим, у якій акцентував увагу на півострові — як точці постійної зміни балансу тиску. Міжнародний аналітичний центр вважає, що вперше з 2014 року Росія займає оборонну позицію щодо Криму.
Про це йдеться на сайті Європейського політичного інституту у Києві (EPIK).
"Україна не відмовилася від мети звільнення Криму від російської окупації. Можливо, як не дивно, повномасштабне вторгнення у 2022 році ненадовго зробило цю мету досяжною. Наразі існує функціональний глухий кут. Росія не здатна забезпечити Крим, але Україна не може швидко його звільнити. Однак статус півострова не є статичним", — йдеться у матеріалі.
У матеріалі зазначають, що саме Крим є тією українською територією, яка окупована найдовше. При цьому, якщо у період 2014–2022 років боротьбу за нього вели лише дипломатичними засобами, після початку повномасштабного вторгнення Україна завдала щонайменше 570 ударів по російських військових об’єктах на півострові.
"Західні партнери посилили цей підхід за допомогою санкцій, зберігаючи режим невизнання як основний інструмент тиску. Повномасштабне вторгнення повністю змінило умови. Українські удари по півострову зараз продовжуються безперервно — з лютого 2022 року було завдано щонайменше 570 ударів — водночас відбувалися й наземні операції, хоч і обмежені. Найновішою з них була висадка морського спецназу на півострові Тарханкут у серпні 2023 року. Цей постійний військовий тиск не призвів до відповідної зміни дипломатичного імпульсу", — вважають у аналітичному центрі.
Автори статті акцентують увагу на стратегічному розміщенні Криму, стверджуючи, що без півострова Росія суттєво ослабне в військовому стані.
"Стратегічна логіка деокупації Криму поширюється за межі України. Трамп стверджував, що НАТО було б набагато потужнішим, якби Гренландія перебувала під контролем США. Така ж логіка застосовується і в Чорному морі. Південний фланг НАТО структурно слабший, поки Росія утримує Крим і може проектувати силу з Севастополя. Це не лише проблема України — це проблема НАТО", — йдеться у статті.
Зі свого боку Росія з 2014 року перетворює Крим на свою військову базу – розгортає С-400, розміщує нові підводні човни з крилатими ракетами, модернізує авіабази у Саках та Бельбеку, використовує так званий "Кримський міст" як ключовий об’єкт для військового постачання.
"Події з 2022 року свідчать про стратегічну зміну балансу тиску. Росія вперше з 2014 року займає оборонну позицію щодо Криму. Вона платить постійну та зростаючу ціну — кораблями, системами протиповітряної оборони, інфраструктурою та ресурсами — щоб утримувати півострів, який більше не може захищати. Україна атакує. Визволення може бути неминучим, але руйнування статусу фортеці Криму є реальним та кумулятивнимприкметник, що означає накопичувальний, сумарний або такий, що збільшується з часом шляхом додавання.", — вважають в ЕПІК.
Європейський політичний інститут у Києві створили у 2026 році. Це новий європейський аналітичний центр, місія якого – надати політикам ретельний аналіз, стратегічне розуміння та перспективні політичні ідеї, які сприяють європейській інтеграції та регіональній безпеці України.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
