Народ є, але рідною мовою майже ніхто не говорить. Така ситуація склалася серед найменших корінних народів України — кримчаків і караїмів.
Третього грудня Верховна Рада внесла ці дві мови до переліку тих, які захищає Європейська хартія регіональних або міноритарних мов. Що це означає та чи вдасться їх зберегти? Читайте у матеріалі Суспільного Крим.
Караїмською у світі спілкується не більше трьох десятків людей, скільки кримчацькою — невідомо
Світлана Саітова (Бараш) — караїмка та своєю мовою майже не говорить. Каже — знає хіба що кілька фраз, а от бабуся володіла вільно.
"В Україні не залишилося взагалі, майже взагалі, носіїв мов, тому що вони залишилися в Криму — останні", — каже вона.
Нині у світі караїмською спілкуються людей зо тридцять, додає Світлана. Тож мова корінного народу — караїмів — у переліку тих, що зникають.
"В Україні, скажімо так, є дві людини, які ще чимось можуть бути нам корисними в цьому. Та теж люди, яким уже за 80 років", — говорить Світлана Саітова.
В’ячеслав Ломброзо — кримчак, його мова теж серед тих, що вимирають. Каже — достеменно не відомо, скільки людей знає кримчацьку.
"Активних носіїв я, чесно кажучи, навіть не знаю. Тобто чи залишилися вони. Це моє покоління — тобто ті, кого виховували бабусі, дідусі. Знаємо сталі вирази, які ніколи не забудеш, тому що постійно послуговувалися ними. Але так, щоби використовувати це в побуті, ми вже не використовуємо", — розповідає В'ячеслав Ломброзо.
Верховна Рада оновила перелік мов, які потребують захисту, 3 грудня
Захищати мови корінних народів та національних меншин — мета Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, ухваленої у 1992 році. Україна ратифікувала її у 2003-му. А цьогоріч 3 грудня Верховна Рада оновила перелік мов, які потребують підтримки й захисту.
Зокрема, вилучила з переліку російську. Натомість додала кримчацьку та караїмську. Сулейман Мамутов — експерт Постійного форуму ООН з питань корінних народів — пояснює, що це означає на практиці.
"Держава має разом, звісно, з представниками тих етнічних груп, народів, розробляти дуже чіткі інструменти для того, щоб ці мови зберігалися і розвивалися", — говорить Сулейман Мамутов.
Захист Європейської хартії передбачає: у межах територіальної громади, де мешкає хоча б 10 відсотків тих, хто говорить своєю мовою, мають діяти особливі умови, — каже Мамутов.
"Ці мови можуть використовуватися у спілкуванні з органами влади, вони можуть застосовуватися у сфері послуг. Це стосується також вивісок, реклами, дублювання на культурно-мистецьких заходах — вони можуть використовуватися", — каже Мамутов.
Водночас Мамутов додає — для кримчаків та караїмів, які проживають на території тимчасово окупованого півострова, закон про захист їхніх мов стане актуальним після деокупації Криму.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
