Перейти до основного змісту
"Росія перетворює призов у Криму на постійну систему контролю", — представництво президента

"Росія перетворює призов у Криму на постійну систему контролю", — представництво президента

Призов, Крим, строковики, мобілізація, армія РФ
Строковики армії РФ. РІА "Новости Крым"

У 2025 році окупаційна влада Криму проводить 22-гу призовну кампанію. Аби її уникнути, молоді чоловіки відмовляються від офіційного працевлаштування, переїжджають між районами, намагаються приховати місце проживання, розповіли у представництві президента.

Про це повідомляють на сайті представництва президента України в АР Крим.

Після 2020 року 2% призовників у армії РФ — це мешканці окупованого Криму. У 2015 році цей показник становив 0,32%, кажуть у відомстві.

"Цей показник може здаватися незначним, але у вимірі окупованої території, він свідчить про систематичне і навмисне вичерпування людських ресурсів Криму", — пояснюють у представництві президента в АРК.

Після 2023 року Росія почала цифровізувати військовий облік: створила Єдиний реєстр військовозобов’язаних і запровадила електронні повістки. У травні 2025 року ця система запрацювала і в окупованому Криму.

"Тепер повістку можна отримати без особистого контакту — достатньо, щоб інформація з’явилася в електронному кабінеті. Це дозволило окупаційній адміністрації контролювати молодих чоловіків без їхньої згоди чи навіть попередження. Паралельно росіяни ухвалили закон, який дозволяє виконувати рішення про призов протягом року. Також із 2026-го заплановано перехід до цілорічного призову. Ці зміни демонструють прагнення Кремля перетворити примусовий призов на постійну адміністративну практику, зокрема на окупованих територіях", — вважають у представництві.

З 2015 року в окупованому Криму зафіксовано 626 кримінальних проваджень за статтею 328 Кримінального кодексу Росії — “ухилення від військової чи альтернативної цивільної служби”. Половина з них розпочата після 24 лютого 2022 року.

За цей період окупаційні “суди” винесли 511 вироків, із яких у 87% випадків призначено штрафи, а решта — умовні терміни або примусові роботи.

"У більшості вироків згадується лише “неявка за повісткою” або “ігнорування викликів”, що не є злочином за міжнародним правом. Особливо показовим є етнічний аспект: понад 30% засуджених — кримські татари. Це свідчить про вибірковість і політичну вмотивованість переслідувань", — вважають у відомстві.

Днями в Україну вдалось втекти 20-річному хлопцю, якого окупанти намагались залучити до лав російської армії. Коли Росія окупувала Крим, йому було 9 років. За даними керівника Офісу президента, хлопець в окупації мусив покинути навчання і міг працювати лише нелегально, щоб підтримувати родину й уникати мобілізації.

"Показовим є випадок 20-річного кримчанина, якому вдалося вирватися з окупації у межах ініціативи Президента України Bring Kids Back to Ukraine. Минулого року його вперше викликали до “медичної комісії”, а згодом вручили повістку до російської армії. З цього моменту почався системний тиск: додому приходили окупаційні силові органи, проводили допити, накладали штрафи, змушували підписати “підписку про невиїзд” — розповіли у відомстві.

У представництві президента в Криму також пояснюють, що незаконно призвані кримчани не обмежуються службою на території півострова. Відомо, що частину з них російські загарбники відправляли у зону бойових дій.

"Під час затоплення крейсера “Москва” у 2022 році загинули й зникли безвісти строковики з Криму. У 2024 році щонайменше семеро кримських солдатів потрапили в полон у Курській області. Це пряме підтвердження використання незаконно мобілізованих українських громадян у воєнних діях проти власної держави", — додають у представництві.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube

Топ дня
Вибір редакції
На початок