8 липня 1659 року в битві під Конотопом об’єднана українcько-кримськотатарська армія чисельністю близько 65 тисяч воїнів розгромила майже 100-тисячну армію московитів. Це була одна з найяскравіших спільних перемог, розповіла Суспільному Крим історикиня Гульнара Абдулаєва.
Військові та політичні союзи між кримськими татарами та українцями траплялися значно частіше, ніж конфлікти, тому вони все ж частіше були союзниками, ніж ворогами, каже історикиня. Як союзникам вдалося розгромити московське військо під Конотопом, читайте у матеріалі.
Іван Виговський докладав зусиль, щоб відновити відносини з Кримським ханством
Після Переяславської ради 1654 року, де Богдан Хмельницький підписав угоду з Московією, відносини Гетьманщини з Кримським ханством різко погіршилися, пояснює історичний контекст Гульнара Абдулаєва. Івану Виговському, який став гетьманом у 1657 році, довелося докласти зусиль, щоб відновити союз із Кримським ханом — на той момент Мехмедом Гераєм IV. Нову українсько-кримську угоду уклали навесні 1658 року — напередодні повномасштабної війни з Московією.
"Напередодні Конотопської битви, буквально за рік, у червні 1658 року, під Полтавою Виговський за підтримки кримськотатарської спільноти здобув перемогу над опозицією. На той момент опозицію очолювали полтавський полковник Мартин Пушкар та кошовий отаман Яків Барабаш. Вони з самого початку Гетьманства Виговського виступали проти нього. Саме Барабаша і Пушкаря підтримувала на той момент Московія. Вона провокувала, і, звичайно, вони вважали, що Виговський отримав нелегітимну владу", — говорить вона.
Але розгром опозиції під проводом Пушкаря та Барабаша став офіційною причиною московського вторгнення на територію Гетьманщини.
"У серпні 1658 року на Лівобережжя під приводом "наведення ладу серед козаків" увійшли царські війська під командуванням воєводи Григорія Ромодановського. Він був відомий своєю жорстокістю. Ледь перетнувши український кордон, московити почали силою зброї агітувати населення на підтримку московського царя. Тих, хто чинив опір, убивали — цілими містами й селами. Українців просто вбивали, бо вони не хотіли москальського царя", — пояснює Гульнара Абдулаєва.
Кримський хан вимагав від московського царя припинити засіхання на українські землі
Кримський хан у той період написав царю Олексію в Москву з вимогою припинити зазіхання на українські землі: "Попереджаю, що у випадку подальшого втручання московитів в українські справи вони будуть мати справу з ним особисто". Проте слова не подіяли, і в квітні 1659 року московити вже під керівництвом воєводи Олексія Трубецького підійшли до Конотопа, де закріпився прихильник Виговського — ніжинський полковник Григорій Гуляницький. Його загін налічував 5 тисяч козаків.
"Це була насправді дуже героїчна оборона, тому що козаки утримували місто кілька місяців. Вони відбивали численні атаки ворога, який мав перевагу в чисельності. Безпрецедентна стійкість захисників Конотопа дала змогу Виговському підготуватися до наступу. Історики кажуть, що під його командуванням було 16–17 тисяч козаків, 5 тисяч поляків і 1500 — можливо, трохи більше — найманців: валахів, молдован. А кістяк війська становили кримські татари. Деякі історики кажуть — 30 тисяч, але радше йдеться про 40 тисяч воїнів під проводом хана", — говорить Абдулаєва.
Кістяк воїнів — 30 тисяч, але ще 10 тисяч — це люди, що обслуговували армію: ті, хто доглядав зброю, повари, обозники. 24 червня союзники зустрілися в селі Крупич Поле на Чернігівщині. У ханському наметі відбулася військова рада, де обговорили тактику бою.
"Хан Мехмед Герай IV розумів, що Московія — ворог, який постійно втручається у справи Гетьманщини. Саме Мехмед Герай побачив у Виговському союзника. І тут треба було підтримати свого сусіда. Водночас січові козаки в особі Івана Сірка ставилися вороже до Кримського ханства. Їх підтримувала Московія, вони бачили в ній православ’я, бо ж були одної віри. Це грало свою роль", — каже Абдулаєва.
Кримський хан запропонував тактику бою, яка спрацювала. Сили московитів суттєво переважали, але перший бій уже відбувся під селом Шаповалівка. Тут Виговський із кримцями розгромили передовий роз’їзд ворога.
"Головні події розгорнулися 8 липня. Брат кримського хана разом із частиною козаків наблизився до Конотопа. І не даючи ворогові схаменутися, союзники атакували московські полки під командуванням князя Семена Пожарського. Завданням українсько-кримськотатарського війська було заманити московитів за переправу біля містечка Пуста Торговиця. І коли заманили — у потрібний момент відступили. Московити не зрозуміли тактики, кинулися навздогін. А в засідці вже чекали головні сили кримців під проводом хана, які вдарили ворогові в тил. Українці й кримські татари оточили московитів і розгромили в ближньому бою. Місто запрудили — вода розлилася, і сталися справжні Конотопи.", — каже історикиня.
Болотиста місцевість біля Торговиці зробила втечу для московитів майже неможливою.
Самуїл Величко писав: "Від тієї поразки міг утекти хіба що той, хто мав крилатого коня".
Серед московитів загинуло або було поранено до 30 тисяч. Українці втратили близько 4 тисяч воїнів, а кримських татар під Конотопом загинуло 6 тисяч, каже Гульнара Абдулаєва.
Дізнавшись про ту поразку, Трубецькой не наважився на наступний бій. І він прийняв рішення спішно відступити до Путивля.
Битва під Конотопом стала однією з найважливіших поразок московитів у другій половині XVII століття, підсумовує історикиня.
"Битва під Конотопом показала силу українського народу. Тому що — так, Москва може провокувати, але український народ показав, що він буде проти всякої окупації. І це дуже вплинуло на хід подій. Вона показала, що українці, коли об’єднуються і коли до них приєднуються потужні союзники — перемагають", — розповідає Гульнара Абдулаєва.
Це була не остання спільна перемога. І вже наступного року, у 1660 році, козаки й кримські татари завдали нового удару московитам — уже під Чудновом.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
