На Чернігівщині 12 та 13 лютого попрощалися з трьома загиблими бійцями: Василем Скоробагатим, Олександром Костенком та Олександром Волощуком. Двох із них майже рік вважали зниклими безвісти.
Про це повідомляють у Михайло-Коцюбинській, Ніжинській та Бахмацькій громадах.
Василь Скоробагатий народився 1 березня 1984 року в місті Чернігів. У 1991 році пішов до школи, яку закінчив у 2000 році. Після школи вступив до Чернігівського ПТУ №15, де здобув професію автослюсаря. Після закінчення навчання у 2003 році почав працювати на СТО автомеханіком.
"Завдяки наполегливості, працелюбності та любові до своєї справи став справжнім майстром своєї професії, заслуживши повагу колег та клієнтів. Був люблячим чоловіком і батьком двох донечок – Анастасії та Марії", — пишуть у громаді.
У лютому 2023 року чоловік долучився до лав ЗСУ.
Пройшовши три місяці навчання, добровільно вирушив на передову. Виконував бойові завдання на Куп’янському напрямку у складі штурмової бригади на посаді стрільця-кулеметника. Побратими згадують бійця його як відважного, самовідданого воїна з позивним "Бєшений".
22 лютого 2024 року Василь не повернувся з бойового завдання. Майже рік його вважали зниклим безвісти. 12 лютого 2025 року Василя Скоробагатого відспівали у Катерининській церкві у Чернігові. Попрощалися та поховали загиблого у селищі Михайло-Коцюбинське, де він проживав.
Олександр Костенко народився 22 грудня 1985 року. Проживав у Ніжині.
Як розповіли Суспільному його родичі, Олександр навчався у Ніжинській школі №9, потім закінчив Ніжинський професійний ліцей побуту та сервісу.
У цивільному житті чоловік займався пасажирськими перевезеннями. Долучився до лав ЗСУ у вересні 2023 року. Був водієм-сапером роти розмінування. Загинув Олександр Костенко 8 лютого 2025 року в Курській області від влучання ворожого FPV-дрона.
Попрощалися та поховали бійця 13 лютого у рідному селі Ніжинське, що на Ніжинщині. У загиблого залишися дві доньки (11 та 16 років), мати, батько та брат.
Олександр Волощук народився 11 жовтня 1987 року в селі Стрільники, що на Бахмаччині. Після закінчення місцевої школи навчався в Київському вищому професійному училищі деревообробки, згодом працював на будівництві в Києві. Разом із родиною переїхав до села Курінь.
6 жовтня 2023 року Олександра мобілізували до лав ЗСУ.
"Тривалий час його вважали зниклим безвісти. Майже рік рідні плекали надію на його повернення, але результати ДНК-експертизи підтвердили найстрашніше — він загинув 14 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині", — пишуть у громаді.
Попрощалися та поховали Олександра Волощука 13 лютого 2025 року у селі Стрільники.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
