Плетуть маскувальні сітки та співають колядки. Так у селі Вишеньки, що на Коропщині, цьогоріч готуються до Різдва. За давньою традицією на Різдво тут обов'язково готують 12 страв. А до столу обов'язково запрошують усіх рідних, навіть померлих. Цього року від традицій змушені відмовитися. Детальніше — далі.
У Вишеньках на Коропщині готуються до Святвечора: поєднують традиції й допомогу хлопцям на фронті. Кажуть, як можуть допомагають наближати перемогу.

"Допомога хоч якась нашим ЗСУ хлопцям є. Приїхав з-під Бахмута хлопець у Городище, заходив до нас. Подякував, що ми допомагаємо. Ви знаєте, було й приємно", — розповіла місцева жителька Наталія Бровко.

Цьогоріч традиційних 12 страв на Святвечір не готуватимуть.
"Тому, що не до страв. Не те на душі. Традиції поважаємо. Традиційно всі варять кутю. Бо наші бабусі робили, так і ми робимо, а от стави – ні. Тому що наші хлопці голодні сидять в окопах голодні, а ми будемо 12 страв їсти? Ні. Ми так не можемо".
Світлана Зубок її підтримує.

"На жаль, цього року ми свої традиції змінюємо. Тому що, дивіться, образ миру не зовсім виходить сьогодні у нас створити".
Це перший рік так, розповідає Світлана, у її сім’ї ще відтоді, як вийшла заміж і приїхала жити до у Вишеньки, стіл на Святвечір накривали традиційно – 12 страв обов’язково.

"Коли на небі починала сходити перша зірка, ось тоді починали готувати стіл. Це було ніби таке урочисте дійство".
Головною стравою на столі, яку готуватимуть господині з Вишеньок, цьогоріч, як і на столі їхніх бабусь, буде кутя.
"Кутя була, зазвичай, наскільки я і пам’ятаю, і зараз я варю – кутя була з пшениці. Якщо це було давніше, то просто брали пшеницю, її перебирали, щоб гарні були зернята, і обтовкували в ступі. Це так ще моя бабуся робила. Зараз ми маємо можливість купувати чудову крупу у магазині. Не потрібна нам ступа. .. На сьогодні ми додаємо і родзинки, і мак, і горіхи, і мед. Раніше цього не додавалося", – розповіла Світлана.

У сусідньому селі кутю готували заздалегідь, згадує Наталія Бровко.
"Мій тато з Великого Лісу, мама – з Вишеньок. Так от моя бабуся з Великого Лісу розповідала, що в них кутю починали готувати 5 січня ввечері та ставили на підвіконня, щоб 6 січня схід сонця побачила кутя перша. .. 6 зранку вона забирала ту кутю, ставила на решето, ходила по хаті й квоктала, присідала на кожному порозі, а ми з братом (ми тоді ще були маленькі) повинні були імітувати курчат – це для того, щоб квочки сідали".

Цьогорічний Святвечір буде іншим для багатьох родин з Вишеньок, каже Світлана.
"У Святвечір за столом повинна зібратися вся рідня. В наш час це дуже важко. Якщо раніше ми могли собі це дозволити: дітки приїжджали, внуки приїжджали, то в наш час багато хто не може доїхати, багато хто навіть закордоном з наших рідних, багато захищає нашу країну – їх нема з нами".
У цей вечір запрошують до столу і тих родичів, які пішли у кращі світи. Для них залишають на столі ложки, страви не прибирають до ранку.

Під спів колядок жінки плетуть сітки та мріють, коли завершиться війна і їхні сітки не знадобляться.
Детальніше у сюжеті:
Читайте також
Чернігівським військовим передали 30 шевченківських "Кобзарів"
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.