"Інсайдерська" інформація в Телеграм-каналах: кому можна вірити та як відрізняти фейки

"Інсайдерська" інформація в Телеграм-каналах: кому можна вірити та як відрізняти фейки

"Інсайдерська" інформація в Телеграм-каналах: кому можна вірити та як відрізняти фейки
. Telegram/ ФОТО: Getty Images

Наскільки можна довіряти інформації Телеграм-каналів, які попереджають про обстріли і загрозу бомбардувань тощо, якщо в цей самий час офіційні сторінки оперативного командування "Північ" або ОВА мовчать? Звідки ці канали беруть цю інформацію і хто їх контролює? Чи є певні маркери, щоб відрізнити факти від фейків? Яким інформаційним Інтернет-каналам слід довіряти?

Про це у програмі "Праймвечір. Акценти" розповідають речник управління служби безпеки України у Чернігівській області, його колега, фахівець з інформаційної безпеки та працівниці відділу протидії кіберзлочинам у Чернігівській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України.

Звідки телеграм-канали беруть детальну інформацію про кількість ракет, траєкторію їхнього польоту (додаючи, часом, карти), місце/місто, звідки їх випустили тощо, приблизний час, відео або фото в той самий час, коли офіційні джерела мовчать?

Розповідає фахівець з інформаційної безпеки управління служби безпеки України у Чернігівській області:

Зараз, в умовах війни, люди почали читати більше новин, і цим користуються всі ньюзмейкери. Це також використовують власники Телеграм-каналів у власних інтересах. Для них це, в першу чергу, гроші за рекламу, за кількість переглядів. Щоб збільшити аудиторію, вони використовують будь-які методи: фабрикування новин або наповнення їх за власною думкою, ідеєю тощо. Такі ідеї потрібно оцінювати дуже критично, спокійно до них ставитися і не реагувати на них. Оскільки не можуть звичайні люди мати таку інформацію. І це треба чітко усвідомлювати. Це не якісь таємні агенти, які отримують інформацію із першоджерел.

Щодо матеріалів, які вони додають: карту можна намалювати дуже швидко і просто, використовуючи базові функції операційних систем. Це можуть бути не тільки фабрикування, це можуть бути старі фото/відеоматеріали, які вже десь розміщувалися в Інтернеті. На них немає чітких координат, тож ми не можемо підтвердити: справді це відбувалося у цьому місці і у цей час чи ні. Це просто картинка для підвищення рейтингу повідомлення.

Розповідає працівниця відділу протидії кіберзлочинам у Чернігівській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України:

Така у нас людська природа, ми, переважно, реагуємо на яскраві зображення. І переважно ці всі новини із "вкидами" дуже яскраві: багато знаків оклику, червоного кольору, яскраві фото, при цьому – завжди гарної якості… І на це треба звертати увагу, адже не завжди в нинішніх умовах можливо зробити такої якості фото.

Психологічне здоров’я у кожного з нас за цей час змінилося, і це нормально – те, що люди так реагують. Тому що ти хвилюєшся за себе, за рідних. Це нормальна реакція, коли ти читаєш інформацію, що летить десять ракет з Білорусі, тобі здається, що всі вони летять саме до тебе. Проте треба пам’ятати, що дезінформація – така собі зброя, якою можна дуже вміло користуватися.

Хто контролює роботу таких каналів і, якщо їхня інформація неправдива, чому її не блокують?

Розповідає речник управління служби безпеки України у Чернігівській області:

Перш за все, хочу зазначити, що Телеграм-канали є засобами комунікації між людьми. І Конституція України гарантує право вільно поширювати інформацію. Але водночас в умовах війни є законодавчі обмеження на поширення інформації певного виду. Це стосується персональних даних громадян, державної таємниці, відомості про пересування військової техніки, дислокацію військових підрозділів тощо. Служба безпеки України здійснює контррозвідувальну, оперативно-розшукову діяльність для недопущення поширення деструктивного та забороненого контенту в інформаційному просторі. Зокрема, управлінням у Чернігівській області відкрито ряд кримінальних проваджень, за частиною з яких вже винесено судові вироки.

Щодо блокування, то в Телеграм-каналі є така функція "поскаржитися". Тобто, якщо людина побачила, що контент телеграм-каналу фейковий, то вона може скористатися цією функцією і відправити скаргу за розповсюдження неправдивої інформації. Фейки не можна поширювати, але ж, як ми бачимо, це розповсюджена ситуація, і в багатьох випадках ці фейки може використовувати ворог, користуючись тим, що коли людина перебуває у збудженому стані, вона може повірити такій інформації. Але тут краще намагатися зберігати спокій і перевірити інформацію, яку споживаєте, тобто дотримуватися інформаційної гігієни. Це критичне мислення і свідоме споживання й розповсюдження інформації.

Розповідає фахівець з інформаційної безпеки управління служби безпеки України у Чернігівській області:

Звернень може бути будь-яка кількість, але тут ще треба розуміти, що Телеграм, приміром, іноземний майданчик, і йому також вигідна кількість переглядів, тому що з реклами, за яку борються Телеграм-канали, вони отримують свій відсоток. Тому, якщо це дуже популярний канал і якщо платформа з нього отримує велику кількість грошей, то вони навряд чи будуть його блокувати. Але ми переглядаємо все і ставимо на замітку.

Розповідає працівниця відділу протидії кіберзлочинам у Чернігівській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України:

В рамках своїх повноважень кіберполіція контролює таку інформацію, відслідковує певні канали (в тому числі в Телеграмі й інших месенджерах), які можуть викликати сумніви в правдивості інформації, яку вони розміщують. Ми переглядаємо пости, перевіряємо. Багато людей з початку бойових дій задіяні в області, щоб блокувати ці канали. Так, ми залучаємо велику кількість людей: це наші співробітник і просто небайдужі громадяни. Якщо це дезінформація, «вкид» з іншої країни, ми їх намагаємося заблокувати в найкоротші терміни.

За весь цей період часу багато ресурсів було заблоковано, але саме блокування займає певний час на кожну скаргу: починаючи з того, щоб натиснути кілька клавіш (щоб її розглянули), закінчуючи тим, що потрібно написати коментар до цієї скарги. І не всі скарги можуть прийняти. І плюс, функція «поскаржитися» враховує кількість підписників каналу: якщо поскаржилося 5%, то модератори самого каналу можуть і не розглянути скаргу, адже це маленький відсоток від усієї чисельності людей що підписані на канал. Це має бути, хоча б, 50-60%. Є взагалі боти, які штучно створюють цю масову кількість. Відрізнити їх дуже складно, тому і бувають, часом, проблеми із блокуванням каналу або інформації у ньому.

Є цілі ботоферми, вони усі більш-менш однакові (є штучно створена пошта і вигадане ім’я, але немає фото, телефону, адреси). А є боти підготовані: є номер телефону, інформація, фото (навіть реальної людини, взяте з Інтернету), але упевненості, що це реальна людина, немає. Якщо це якась поверхнева історія, то на практиці це складнувато, але можна відслідкувати такий бот. Але якщо цей бот створений, наприклад, за кордоном, і вони створювалися сотнями, а не один-два-три, то таких ботів складно виявити, адже люди, які їх створюють, підходять до роботи відповідально – їм не хочеться, щоб до нього прийшли і спитали, що то ти робиш.

Хто володіє первинною інформацією, особливо щодо польотів ракет і літаків, траєкторії, місця, звідки їх запустили тощо?

Розповідає фахівець з інформаційної безпеки управління служби безпеки України у Чернігівській області:

Якщо ми кажемо про ракетні атаки та польоти БПЛА, то ця інформація первинно знаходиться у Міністерства оборони України. Вона по вертикалі спускається від керівництва країни до людей і підіймається так само по вертикалі. Отже, якщо офіційні канали Міноборони нічого не оприлюднюють, це означає, що все решта – домисли.

Чи можливо притягнути такі канали до відповідальності? Наскільки реально оштрафувати чи засудити?

Розповідає працівниця відділу протидії кіберзлочинам у Чернігівській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України:

Щодо адміністративного покарання не скажу, а в плані кримінальної відповідальності за неправдиву інформацію, яку вкинули в суспільство і потім були певні наслідки (наприклад, припинив роботу дитячий садочок або інша установа), відповідальність буде, зокрема, кримінальна.

Чи не створені ці канали на противагу офіційним, щоб, поки останні канали мовчать, певна інформаційна група заспокоює людей і дає хоч якусь інформацію?

Розповідає фахівець з інформаційної безпеки управління служби безпеки України у Чернігівській області:

Ні, так вони не створюються. Війна триває вже кілька років, людей інформують. А останні місяці особливо проводиться робота із населенням щодо того, яким інформаційним каналам слід довіряти. Оскільки такі канали надають тільки перевірену інформацію, люди – якщо раптом там з’явиться новина про те, про що ми сьогодні говоримо – цього просто не зрозуміють (чому така інформація сюди потрапила). В більш екстрених ситуаціях люди все одно звертають увагу саме на офіційні джерела. Навіть якщо десь проскакує подібне повідомлення, всі починають переглядати офіційні платформи. І якщо раптом там нічого немає, то більшість робить висновок, що все решта, що вони читали, це – фейк. Неофіційні канали – це не такі собі сучасні «Робін Гуди», які виступають за правду і народ.

Чи існують якісь маркери у голосових і текстових повідомленнях, якими люди обмінюються у Telegram, WhatsApp, Viber тощо, по яких можна визначити, що це "вкид"?

Розповідає речник управління служби безпеки України у Чернігівській області:

Конкретного переліку таких маркерів не існує. Ворог ретельно маскує фейкову інформацію і не завжди можна відрізнити, де правда, а де дезінформація. Але можна звернути увагу на лексику. Повідомлення: неправильна лексика, наприклад. Деякі телеграм-канали посилаються на експертів, але самих експертів не вказують. «Експерти повідомили», але ж які експерти, якої служби?

Розповідає працівниця відділу протидії кіберзлочинам у Чернігівській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України:

По-перше, там немає посилань на джерело або офіційну особу.

По-друге, мовні звороти, слова чи вислови, які не відповідають українській і їх невірно переклали, наприклад: «напротязі дня», а не «протягом дня».

По-третє, знову велика кількість знаків оклику або повторення одного й того ж слова, наприклад, «Увага!». Допускаються пунктуаційні помилки. Неправильно поданий зміст взагалі. Просто треба не панікувати, а перечитати таке повідомлення спокійно, спробувати знайти помилки й замислитися.

Розповідає працівниця відділу протидії кіберзлочинам у Чернігівській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України:

Навіть побудова речень може викликати підозру. Часом здається, що текст просто закинули в автоматичний перекладач в Інтернеті, й він нагадує набір слів, який у мові й не використовується.

Розповідає фахівець з інформаційної безпеки управління служби безпеки України у Чернігівській області:

Посилання на Міністерство оборони або військову адміністрацію йдуть вже тільки по факту: коли подія відбулася. Якщо ці канали інформують, випереджаючи офіційні, це свідчить про те, що вони інформацією до нанесення удару, фактично, не володіють. Ніяких інсайдів, ніякої розвідувальної інформації там немає. Поки офіційні канали мовчать, вся «правдива інформація» в мережі – фейк.

Маркером фейку може служити й факт, коли масово в додатках людьми розповсюджується в один той самий день один і той самий звуковий або текстовий файл. Його хтось готував, була мета поширити: матеріал підготували, погодили, запустили в роботу й розкручують, щоб якомога більшу аудиторію людей охопити. Тож просто треба паралельно перевірити офіційні джерела на ту чи іншу інформацію з мережі.

До речі, із текстовим повідомленням або медіафайлами можна отримати вірус. Там можуть бути посилання на першоджерело, де можуть попрости зареєструватися, наприклад. У таких випадках ніколи не можна переходити за посиланням. Бажано взагалі не відкривати ані текстові, ані звукові повідомлення, ані медіафайли.

Розповідає працівниця відділу протидії кіберзлочинам у Чернігівській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України:

Попросіть людину, яка вам їх надіслала, написати, що то за файли, яку інформацію вони містять. Якщо є підозра в її поясненні – видалить їх.

Яким каналам слід довіряти, навіть якщо вони не дають детальної інформації?

Розповідає фахівець з інформаційної безпеки управління служби безпеки України у Чернігівській області:

Це джерела державної влади: Міністерство оборони, правоохоронні органи (Національна поліція, Служба безпеки України), ДСНС, місцевої влади і органів самоврядування. У всіх цих структур зараз є власні офіційні канали доведення інформації до населення. Щодо ЗМІ, то у нас є таке унікальне явище, як Єдиний марафон, який триває то телебаченню і радіо 24/7. Там вся перевірена інформація від офіційних джерел.

Розповідає працівниця відділу протидії кіберзлочинам у Чернігівській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України:

З’явилася оновлена платформа кіберполіції «MRIYA». Основна мета: протидія російським окупантам в медіапросторі. Будь-хто може блокувати фейки та пропаганду ворога, ставши підписником телеграм-каналу «Stop Russia» (на тепер це більше 200 тис осіб). Стати бійцем на інформаційному фронті можна зайшовши за офіційним посиланнямна платформу «Stop Russ|MRIYA», ознайомитися з інструкцією, долучитися до телеграм-каналу «Stop Russia Channel» і брати участь у протидії ворогу у медіапросторі.

Розповідає речник управління служби безпеки України у Чернігівській області:

Якщо є підозра щодо дезінформації, можна телефонувати на гарячу лінію управління Служби безпеки України у Чернігівській області: (0462) 676-208. Інформація, яка надійде, буде обов’язково перевірена.

Читайте також

На Чернігівщині зростає кількість випадків шахрайства під приводом оформлення грошової допомоги

На початок