Перейти до основного змісту
Реєстрація домашніх тварин: для чого це потрібно і як це працює зараз

Реєстрація домашніх тварин: для чого це потрібно і як це працює зараз

Реєстрація домашніх тварин: для чого це потрібно і як це працює зараз
. ФОТО: Суспільне Чернігів

На офіційному сайті Президента України, в розділі "Електронні петиції", з 10 червня триває збір підписів під петицією №22/144954 «Про заборону розведення домашніх тварин на період воєнного часу та протягом п’яти років після закінчення воєнного часу». Автор петиції – Тітарчук Олександр, на його сторінці у Фейсбуці вказано, що він що він юрист і голова ГО зоозахисників. За порушення заборони розведення пропонує встановити штраф від 8500 до 68000 гривень.

Це питання обговорювали під час програми "Праймвечір. Акценти" на "Українському радіо: Чернігівській хвилі" адвокатка Катерина Кулініч та директорка КП "Ветеринарно-стерилізаційний центр "Крок до тварин" Тетяна Діденко.

Реєстрація домашніх тварин: для чого це потрібно і як це працює зараз
Директорка КП "Ветеринарно-стерилізаційний центр "Крок до тварин" Тетяна Діденко. ФОТО: Фейсбук-сторінка Тетяни Діденко

Тетяна Діденко говорить, що до того, як займатися Петицією про заборону розведення та продажу домашніх тварин, треба навести лад в питанні реєстрів і реєстрації. З її слів, реєстрація "висить у повітрі, механізми відсутні, попри всі наші намагання і роботу – віз і нині там». І в питання реєстрації треба говорити вже тільки про обов’язковість і покарання за невиконання вимог.

Вона розповідає, як виходить із ситуації "Ветеринарно-стерилізаціний центр".

"Ми реєструємо всіх тварин, які проходять через ВСЦ (домашніх і безпритульних). Ми користуємося міжнародною базою для реєстрації ”Animal ІD”. Це, в цілому, непоганий реєстр, але історія, знову ж таки, не досконала. На сьогодні в цій базі тварину може зареєструвати будь-хто. І тварина має бути чіпована. Я за те, щоб існував і діяв закон щодо цього питання, адже реєстрація має допомагати в питанні регуляції і контролю. Але проблема саме в тому, що ця база на сьогодні не має обмежень в тому, хто вносить інформацію до неї.

Як приклад. До нас звернулися із проханням допомогти оформити реєстрацію для вивезення собаки закордон. Але ми не можемо внести дані в цей реєстр (навіть, довелося писати офіційні запити). Чому? А тому, що люди купили якийсь жетончик з QR-кодом і внесли за ним неповну інформацію (телефон, електронна пошта). І от тепер ми не можемо офіційно зареєструвати там собаку, адже реєстрація проходить тільки один раз і змінити інформацію неможливо. Щодо господарів, які звернулися, то в реєстрі відсутні їхнє прізвище, адреса і інша необхідна інформація. Отже даних для офіційного документу не вистачає. На наше запитання, чому ви не внесли всі дані, господиня каже: «Я не знала, що це все так серйозно.

Багато людей дійсно думають, що реєстрація тварин – це іграшки. І ось тепер результат: в міжнародній базі інформація (необхідна) відсутня і вивезти тварину закордон – суттєва проблема".

За словами Тетяни Діденко, ідея, щодо реєстрації тварин в міжнародній офіційній базі насправді правильна, але доступ до неї треба обмежити. Це мають робити клініки, які мають ліцензію на ведення ветеринарної діяльності, органи державного/місцевого самоврядування (в такому випадку в базі зареєстрована компанія, яка офіційно має право вносити дані своїх клієнтів).

"Має бути контроль. І він має проходити правильно. Ми використовуємо цю базу, перш за все, щоб довести право власності на тварину, щоб покарати винного, в разі порушення законів, що захищають тварин тощо. Але у нас до цього ставляться безвідповідально, адже немає культури реєструвати власних тварин, по-перше, і , по-друге, відсутній контроль з боку державних органів щодо питання зоозахисту і цього питання, зокрема".

Хто має запустити реєстр, регулювати і контролювати процес?

Як сказала Катерина Кулініч, державний реєстр є, але не налагоджена його робота.

"Ми, разом із помічниками, спробували зареєструвати тварину у Державному реєстрі.

Державний реєстр відкривається, але внести відомості неможливо. Відкривається сайт КМДА (тобто київський) і через нього, начебто, можна зареєструвати тварину, але ж ми – чернігівці і не знаємо, куди ця реєстрація буде внесена, адже це – Київ. Отже я думаю, що саме органи місцевого самоврядування мають кермо влади у цьому питанні і мають певну інформацію вкласти, аби Мін’юст, у тому числі, доопрацював роботу реєстру".

Адвокатка Катерина Кулініч
Адвокатка Катерина Кулініч. ФОТО: Суспільне Чернігів

Який шлях вирішення проблеми реєстрації і контролю за нею?

Далі – зі слів Катерини Кулініч.

Має бути створений люфтовий період, під час якого всі господарі повинні зареєструвати своїх тварин в міжнародній базі безкоштовно, без штрафів. Так має працювати будь-який законодавчий механізм. А от потім, коли цей період офіційно завершиться, вводити штрафи. Треба вже тоді зобов’язати (на якийсь певний період, щоб привчити) носити із собою документи на тварину і надати поліції право перевіряти ці документи, зокрема, реєстрацію. І тоді, можливо, ми багато питань, що пов’язані з тваринами і законодавством, приведемо до ладу. І ці кроки ми маємо пройти, має бути розроблений такий механізм. Ми ж в у сіх сферах подібні механізми реєстрації проходимо (податкова, комісаріат тощо).

Питання в тому, щоб налаштувати єдиний реєстр (адже реєстри ”Animal ІD” і державний – зовсім різні речі) і визначити контролюючий орган.

Але ми не можемо навіть визначити, що такий люфтовий період у нас почався (навіть, якщо прописані законодавчі норми), адже реєстри у нас не працюють належним чином.

Є багато господарів, які готові офіційно реєструвати своїх тварин. і треба надати їм можливість.

Реєстрація – це, фактично, право власності. І цей документ може знадобитися не тільки при вивезенні тварини за кордон.

Якщо людина прихистила чужу собаку чи кішку і господар хоче її повернути, людина має право не віддати тварину.

"Якщо господарі не можуть довести право власності, то вони і не мають права пред’являти якісь претензії", – каже Катерина Кулініч.

Тетяна Діденко додає:

"Навіть якщо є документи, цивільний кодекс говорить: якщо тварина у новій родині перебувала два місяці (якщо це не с/г тварина, а кішка чи собака), то навіть при наявності документів (КСУ, купівлі-продажу і т д), людина має право не повертати тварину".

Читайте також:

У Менському зоопарку замінили вивіску через літеру "Z"

Топ дня
Вибір редакції
На початок