У Чернігові 31 серпня попрощалися з захисником України Олександром Бардаковим. А 30 серпня у Комарівській громаді на Чернігівщині провели в останню путь солдата Романа Лукаша, якого вважали зниклим безвісти.
Про це повідомляють на сторінці громади у Facebook. Також інформацію Суспільному надав старший науковий співробітник Чернігівського військово-історичного музею, заслужений працівник культури України Сергій Лаєвський.
Олександр Іванович Бардаков народився 29 грудня 1969 року. Навчався у школі №16, займався біатлоном та дуже любив лижний спорт.
Після школи одразу пішов працювати. Працював на радіозаводі, автомеханіком в автоколоні №17462, п'ять років — на Чорнобильській АЕС. Потім був автомаляром на ЗАЗі, згодом працював на підприємстві «ВИМАЛ».
«Олександр мав двох дітей — сина та доньку, яких дуже любив. Шанував батьків, мав багато друзів, його поважали сусіди, колеги та всі, хто знав його. Він завжди намагався бути чесним і справедливим, допомагав тим, хто цього потребував, і ніколи не залишав людину в біді. У Олександра був молодший брат, який завжди пишався своїм старшим братом і завжди був поруч», — згадуть рідні Олександра Бардакова, за інформацією Сергія Лаєвського.
А ще в житті Олександра була дружина Світлана.
«Вони почали бути разом незадовго до повномасштабного вторгнення. Коли Олександр захищав прикордоння, Світлана разом зі своїми доньками ліпила сотні вареників та пиріжків, передавала окопні свічки, плела маскувальні сітки та постійно збирала для нього посилки зі смаколиками», — згадують рідні бійця, за інформацією Сергія Лаєвського.
Олександр Бардаков пішов воювати добровольцем 24 лютого 2022 року, був солдатом 1-го батальйону 119-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Брав участь в обороні Чернігова.
Помер захисник 23 серпня 2026 року у госпіталі, після тяжких поранень, яких зазнав під час виконання бойового завдання.
Поховали Олександра Бардакова на кладовищі «Яцево» у Чернігові.
Роман Іванович Лукаш народився 20 квітня 1976 року в селі Воловиця (нині Комарівської громади Ніжинського району). Закінчив місцеву школу. Потім навчався в Мринському СПТУ-33, де здобув професію тракториста-машиніста та слюсаря-ремонтера.
У 1994-1996 роках проходив строкову військову службу. Після армії повернувся у рідне село, працював у колгоспі.
У вересні 2023 року чоловіка мобілізували до лав ЗСУ.
Із 1 жовтня 2024 року солдата Романа Лукаша вважали зниклим безвісти. Те, що він загинув того дня під час штурмових дій РФ, підтвердили за допомогою ДНК-експертизи майже через два роки.
Попрощалися та поховали Романа Лукаша у рідному селі.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
