Розводить багаття посеред хати, лякає дітей та конфліктує з односельцями. В селі Костобобрів, що на Семенівщині, місцеві жителі звертаються до поліції, місцевих органів влади та лікарів, бо вважають суспільно-небезпечним сусіда. Про це розповіла Суспільному староста села Любов Рубан.
Будинок жителя села Костобобрів Миколи Ломика виглядає занедбаним – вікна забиті, електропостачання відрізане.
Його сусідка Зінаїда Мисник, якій 83 роки, постійно боїться, що сусід спалить її хату.
«Він може розкласти багаття у своєму будинку. Гасили і пожежників викликали. Підлога прогоріла. Горить його хата й моя загориться. Ось же – паркан біля паркану», – розповідає жінка.
Яна Войтенко живе через дорогу від Миколи Ломика. Вона виховує п’ятьох дітей, Каже, сусід часто лякає дітей.
«Може прийти нагадити біля хвіртки. Він кричить у себе – в мене у хаті все чутно. Діти, буває, не виходять на вулицю, через те, що він бігає і кричить. Два дні тому вони йшли зі школи, він їх налякав, вони прийшли через сусідній двір, городами, зі сльозами, що там Коля. Я до нього, давай йому казати, він на мене кидається битись».
Інша жителька Костобоброва Світлана Лаврушко розповідає, що односелець роздягається догола біля місцевої колонки і так миється.
Місцеві неодноразово зверталися поліції, місцевих органів влади та лікарів, щоб Миколу Ломика забрали на лікування. Та влада лише розводить руками – не мають права забрати на примусове лікування.
«Жителі звертаються, коли він щось накоїть. Ну що, я бесіду провела і все. До поліції зверталися, поліція давала пакет документів на лікарню. А лікарня відповідала нашому лікарю – поки його згоди не буде, ніхто його не буде тримати в лікарні», – розповіла староста села Любов Рубан.
Миколі 47 років. Що має психічне захворювання підтверджує. Через це йому оформили другу групу інвалідності, і він отримує пенсію.
«Я нікому нічим не завинив, не погрожую нікому ніколи. Якщо лізуть битися, треба ж теж здачі давати, не чекати ж поки тебе вдарять. Дітей лякаю, коли починають набридати. Хай не чіпають мене, і я не буду нікого чіпати», – говорить чоловік.
Багаття в хаті, каже, одного разу розвів, цим налякав сусідку.
В хаті Миколи температура така ж, як і надворі. На вікнах, замість скла, плівка. З меблів – тільки ліжко, стіни будинку чорні від диму.
Востаннє чоловік ліковувався в психдиспансері минулої зими. Повертатися туди не хоче.
«Заберуть то й заберуть, але я проти таких дій».
Завідувач Костобобрівської амбулаторії каже, що для того щоб покласти у лікарню Миколу Ломика потрібна лише згода чоловіка.
«У психіатрії є закон, якщо приїде машина, а він скаже «ні» – не маєте права його забрати».
Лікар проводив бесіди з Миколою. Показує листи від місцевих жителів з проханням чоловіка ізолювати. Каже, консультувався з психіатром, той відповів, Микола стаціонарного лікування не потребує.
Читайте також:
"Кобила Зорька-Полька замість трактора прибирає сніг біля райлікарні У Новгороді-Сіверському"