Дитяча письменниця Окасана Курійокі — справжнє імʼя Оксана Дубровська, до того, як почати писати, озвучувала українські народні казки та твори Олени Пчілки для свого ютуб-каналу. До створення власних казок її надихнули підписники.
Родом Оксана з Донецької області. Проте, через війну разом з родиною в липні 2022 року переїхала на Уманщину у село Гродзеве.
Як українка Оксана Дубровська стала японкою Окасаною Курійокі та про війну в дитячих казках, до Міжнародного дня дитячої книги, який відзначають 2 квітня, письменниця розповіла Суспільному.
"Ще у 2018 році, коли я була в декретній відпустці, вирішила зайнятися чимось цікавим. Почала читати українські народні казки та твори Олени Пчілки, які записувала, створюючи відео на ютубі. Чоловік підтримав мене: малював ілюстрації та знімав процес", — розповіла Окасана Курійокі.
Саме це хобі привело до думки писати власні казки для дітей:
"Одного разу в одній із соціальних мереж, де я поділилася в своїм хобі, мене декілька людей спитало, чому я не пишу сама. Ну, я, так звісно, замислилася над цим питанням, тому що в дитинстві колись там трішки писала, але припинила це робити. І мій перший твір «Кавова фея» я писала його по розділах і одразу публікувала в Ютубі".
Окасана Курійокі додала, що любить, коли її герої — діти. Проте, за її спостереженнями, діти зазвичай обирають казки про тварин. Ідеї для своїх творів вона знаходить у різному.
"У мене вдома є блокнот, такий великий, там я люблю, щоб листки були чисті-чисті, без рядочків, без клітиночок. І якщо мені потрібна ідея, то я посередині просто починаю щось графічне робити і потім воно все ж таки приходить. Інколи ідея випливає одразу. Наприклад, остання казка, яку я створила вдома, була про мого сина. Коли мій молодший син не любив засинати сам, я лягала на нижню полицю до нього. І поки він там крутився, йорзався старший нагорі, стукав тому, що йому заважають спати, і я в телефоні написала казку про це. Тобто буває так — початок якийсь реалістичний, можливо, герої, але далі я просто вигадую, як вони живуть, тобто немає там автобіографічності, як такої".
Пані Оксана вважає, що натхнення, — це міф. Перш за все у написанні творів важлива дисципліна та регулярна праця:
"Головне для письменника взагалі, то сісти. Сісти, і щоб чіпають тебе, не чіпають, головне сісти та писати. А в принципі такого, як натхнення, на мою думку, що його не існує. Коли ти вмієш писати, твоя задача – це робити, сидіти. Інколи можна десь в автобусі написати. По-різному бувало".
У 2022 році, під час війни, Оксана Дубровська разом з іншими письменниками почала писати казки та оповідання для електронної книги, до якої всі мають безоплатний доступ. Казки про війну мали позитивний зміст, без акценту на насильство, додала Оксана:
"Ми вирішили, що мешканці будинку, от у нас тут написано, по вулиці Сонячній, вимушені спускатися в укриття, але там вони не просто сидять і бояться, а кожного разу переповідають фантазійну історію. Хтось тему евакуації обрав, я ж описала те, як хлопчик приїхав в новий будинок, і він не міг заснути, бо в нього не було улюбленої іграшки".
Тоді кожен із дев’яти письменників, які взяли участь у так званому творчому проєкті, написав фантазійну історію, які згодом об’єднали і назвали "Казки з укриття".
"Наш літературний редактор, коли прочитала мій твір і мій псевдонім, а пишу я під псевдонімом Окасана Курійокі, то вона вирішила, що я японка, і це японська легенда якась. А історія мого псевдоніма дуже цікава: я сама маленького зросту і, коли ми з моїм чоловіком познайомились, він мене лагідно називав «японочка». Моє ім’я в дівоцтві Оксана Курій і мені хотілось відділити своє звичайне життя від творчості, тому і придумали такий псевдонім Окасана Курійокі. І ми так пояснили й редакторці, що я українка і ніякого відношення не маю до Японії, але вона все одно сказала, що по сюжету, воно так по стилю виглядає як японська легенда. То головного героя ми також зробили японцем. Ніби він приїхав в Україну і потрапив в укриття з усіма".
Утім аби опублікувати книжку, Оксані доводиться вкладати власні кошти, оскільки спонсорів вона не залучала. Витрачається чимала сума на друк примірників. Проте часто її твори виходять у форматі електронних книг або маленькими тиражами. На її думку, нині ринок дитячої літератури зараз перенасичений, особливо творами на тему війни, тому важливо експериментувати з новими напрямками, аби знайти свою нішу:
"От я, наприклад, в підлітковий пішла, бо зараз для видавництва дуже актуальні підліткові твори. Діти різні, і батьки різні, немає якоїсь такої певної теми на яку можна писати. І мені здається зараз, оскільки український ринок тільки починає розвиватись, то варто взагалі все спробувати. А що піде, що не піде, але читач точно знайдеться".
Зараз Окасана Курійокі працює над новими творами і хоч її письменництво ще не приносить великих доходів, не планує зупинятись, адже вірить, що дитяча література має величезний потенціал не тільки для навчання, але й для виховання нового покоління.
"Колись мені поставили запитання «Про що ви мрієте?», і перше, що мені завжди спадає на думку — щоб Pixar створив мультик за моєю казкою. А взагалі хочеться, щоб мої творили жили в книжках".
