У селах п'яти громад на Черкащині: Іркліївській, Тальнівській, Вознесенській, Чорнобаївській та Городищенській у питній воді знайшли відхилення від гігієнічних вимог.
Про це свідчать результати досліджень, проведених із 10 по 14 березня, розповів Суспільному головний державний санітарний лікар області Володимир Папач.
За словами лікаря, фахівці відібрали 145 проб питної води за мікробіологічними та 117 — за санітарно-хімічними показниками.
Відхилення від гігієнічних вимог виявили у чотирьох пробах за мікробіологічними показниками на водогонах сіл: Новий Коврай, Васютинці, Кліщинці Іркліївської ТГ (загальні коліформи).
Та за санітарно-хімічними на водогонах:
- КП "Джерело" села Пальміра, Вознесенської ТГ (забарвленість, вміст заліза, марганцю, загальна жорсткість);
- КП "Комунальник" міста Городище, Городищенської ТГ (загальна жорсткість),
- КП "ВУКГ" селища Чорнобай, Чорнобаївської ТГ (інтенсивність запаху),
- села Соколівочка, Тальнівської ТГ (вміст заліза).
"Про результати досліджень поінформували головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області та голів зазначених громад. Керівникам водогонів направили пропозиції щодо проведення необхідних профілактичних заходів", — зазначив Володимир Папач.
Що таке коліформи
Наталія Видра пояснила, чи можуть викликати хвороби коліформи і ентерококи та що означає їх наявність у воді.
"Загальні коліформи — це група бактерій, що природно живуть у навколишньому середовищі, зокрема, у ґрунті та на рослинності. Вони належать до групи санітарно-показових, що використовують для оцінки якості води, продуктів, повітря тощо. Їх присутність вказує на можливе забруднення середовища, хоча самі вони не є безпосередньо патогенними, тобто зазвичай не викликають ніяких захворювань", — пояснила медикиня.
Якщо у воді виявляють загальні коліформи та ентерококи, це може свідчити про:
- недоліки у системі водопідготовки та очищення води, забрудненість фільтрів тощо;
- наявність застійних явищ у розподільній мережі водогону, особливо на тупикових ділянках, водогінних мережах будинків, що мають підкачку, водонапірних баках тощо;
- потрапляння зовнішніх забруднень у систему водопостачання (наприклад, через пошкодження труб або резервуарів, проведення ремонтних робіт).
Чим небезпечні марганець і залізо у воді
Марганець і залізо є природними мінералами, які часто зустрічаються у воді, а їх надлишок у питній воді може мати негативний вплив на здоров'я, розповіла Суспільному заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра.
"Черкаська область має поклади залізо-марганцевих руд, через що і марганець, і залізо (а часто і обидва ці мінерали разом) зустрічаються у питній воді. Основні родовища зосереджені в центральній та південній частині області, зокрема, в межах Черкаського, Золотоніського та Уманського районів", — пояснила фахівчиня.
За її словами, вміст марганцю та заліза вище встановлених гігієнічних норм надає воді неприємний металевий смак і запах.
"Така вода може мати іржавий, бурий або чорнуватий відтінок, що робить її непридатною для споживання", — додала Наталія Видра.
Норматив вмісту марганцю, згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10, у питній воді водогонів, фасованій воді становить не більше 0,05 мг/л, у воді криниць, свердловин, каптажів — не більше 0,5 мг/л.
Тривале вживання питної води з надмірним вмістом марганцю може спричинити в деяких людей:
- втому, слабкість, тривожність;
- тремор м'язів, болі в суглобах.
Тривале вживання питної води з надмірним вмістом заліза може спричинити:
- нудоту, біль у животі, метеоризм;
- сухість, ламкість волосся, сухість шкіри, подразнення та алергічні реакції;
- втому, слабкість;
- закрепи або діарею.
Методи очищення води від надлишків заліза та марганцю
За словами Наталії Видри, у домашніх умовах можливо застосовувати метод відстоювання води або аерації (окиснення киснем).
"Питну воду зберігають у хімічно інертному посуді (місткості з нержавіючої сталі, емальованих відрах тощо). Метод полягає у насиченні питної води киснем повітря. При цьому двовалентне залізо (розчинне у воді) окиснюється до тривалентного (нерозчинного у воді). У результаті залізо і марганець окиснюються та перетворюються на нерозчинний іржавий осад у вигляді нальоту", — пояснила фахівчиня.
На підприємствах питного водопостачання ефект знезалізнення може досягатися шляхом розбризкування води з метою аерації у спеціальних пристроях — градирнях. При цьому осад збирається у спеціальному відстійнику або затримується на фільтрі.
Можливий і метод хімічного окиснення, додала Наталія Видра:
"Для прискорення процесу окиснення застосовують реагенти, такі як гіпохлорит натрію, перманганат калію або озон. Вони швидко переводять залізо і марганець до нерозчинної форми, у формі осаду. Після цього воду пропускають через фільтр, який затримує осад".
У деяких випадках застосовують іонний обмін. У такому випадку застосовують гранульовані іонообмінні смоли, які замінюють іони заліза на іони натрію.
"Такий метод ефективний для води з помірним вмістом заліза. Деякі іонообмінні смоли здатні видаляти марганець разом із залізом та іншими металами. Це ефективно для води зі змішаними забрудненнями", — розповіла Наталія Видра.
Також вона розповіла про те, як застосовують для очищення води мембранні технології:
"Зворотний осмос або нанофільтрація допомагають повністю видалити залізо та марганець разом з іншими домішками. Це високоефективний, але затратний метод, який часто використовують для очищення питної води в домашніх умовах".
Також, додала вона, можна застосовувати фільтрацію:
"Це використання фільтрів із каталітичними матеріалами (наприклад, діоксид марганцю) для видалення марганцю та заліза. Також для покращення якості води використовують вугільні фільтри".
