Від початку 2025 року про нестачу запасних частин до дронів повідомляють як фронтові майстерні з виробництва та ремонту БпЛА, так і тилові.
Причина — труднощі постачання їх з Китаю, розповів Суспільному директор однієї з черкаських компаній Іван Подолян.
В одній із майстерень з виготовлення та удосконалення дронів на Харківському напрямку, за кілька кілометрів від позицій російської армії, українські пілоти та майстри збирають та тестують безпілотники для передової. Боєць Третьої штурмової бригади з позивним "Барт" розповів, що від початку 2025 року почали відчувати брак деталей:
"Все, що нове виходить, воно не потрапляє на наші ринки, і тільки залишаються старі запаси, те, що було".
Поповнювати нові запаси є чим. От тільки терміни доставки не відповідають запитам з фронту.
"Чекали місяць, раніше було швидше, два-три тижні. Зараз, через те, що змінюється, доводиться завозити через інші країни, і все одно збільшується в часі", — додав Барт.
Проблема нині з постачанням деталей саме з Китаю, пояснив боєць з позивним "Норд". Нині разом із колегами вони займаються укомплектуванням нових дронів. А відсутність певних запчастин, може вплинути на безпеку роботи їхніх екіпажів.
"Це, як мінімум, ми не зможемо працювати на тих дистанціях, яких працюємо. Не зможемо діставати цілі, які ми дістаємо. І умови наші: ми не зможемо у відносній безпеці працювати, як зараз", — пояснив Норд.
Ускладнення із замовленнями з Китаю відчули й виробники складників для дронів у тилу, розповів очільник такої компанії у Черкасах Іван Подолян.
"Найшвидше — це два з половиною тижні, найдовше, що у нас було — це чотири місяці, здається. Китай виграє за ціною і внаслідок ефекту масштабу, коли це велике виробництво, коли це масове виробництво, ціна одиниці продукції знижується, собівартість теж, відповідно Китай виграє в ціні".
Втім, вихід є, додав Іван Подолян: Україна повинна шукати альтернативи на інших ринках.
"Завжди є обхідні шляхи, є можливості працювати через країни-посередники. Так працює Росія, так працюємо ми. Є можливість завозити не в Україну, а в більш дружні для Китаю країни, для яких експортні обмеження не працюють. В Україні виробляють по суті всю електроніку для дронів".
Нині, розповів розробник, частину складників закуповують в Україні. Й вітчизняні виробники у дечому виграють перед іноземними.
"Внаслідок чого наші виграють? Шляхом короткого плеча поставки. Ти можеш замовити і завтра отримати продукцію, якщо вона є на складі. Війна вимагає модифікацій, війна вимагає удосконалення виробів. Китай цього не пропонує. Наші виробники, ми зокрема — пропонуємо".
Втім, через відсутність автоматизованих та технологічних вітчизняних виробництв, дрони відрізняються від тих, які виготовлені тільки з китайських компонентів, додав Іван Подолян.
"Наші виробники, і ми зокрема, починаємо з такого напівавтоматизованого виробництва, багато що вручну робиться. Це обов’язково впливає на якість продукту, обов’язково є якийсь відсоток браку, з яким треба працювати. Коли це високоавтоматизоване виробництво, а Китай зазвичай — це саме такі виробництва. Вони здатні забезпечити стабільну якість".
На фронті теж рятують ситуацію з виробництвом дронів через замовлення деталей в країнах Європи та у вітчизняних виробників, додав боєць Норд.
"Нам зараз треба дуже багато міняти обладнання, просто нам не завжди підходить те, з чим ми працюємо. Ми міняємо частоти, модуля, передавачі. Зараз на ринку їх мало і саме специфічних під наші потреби ще менше і вони досить дорогі. На жаль, так швидко дістати, як би нам хотілося, не можна".
Аби уникнути затримок у майбутньому, додав Норд, уже сьогодні потрібно масштабувати вітчизняне виробництво. А це можливо за умови появи довгострокового споживача та інвесторів, які готові вкладати кошти у країну, яка воює.
