Прикордонник із позивним "Чіп" два роки у складі загону "Сталевий кордон" розміновував українські землі та встановлював пастки для російських військових. За його словами, кожне завдання було максимально ризикованим і шансу на похибку не було.
Нині Чіп продовжує службу в одній із військових частин на Черкащині і ділиться досвідом з новобранцями. Свою історію розповів Суспільному.
Такий позивний має недаремно, розповів, адже у дитинстві дивився мультфільм "Чіп і Дейл", тож вирішив, що буде допомагати і стане "Чіпом". На службі він з 2018 року, а через декілька місяців повномасштабного вторгнення долучився до зведеного загону:
"Зіткнень таких серйозних не було, але коли повернувся в полк зв'язку — зрозумів, що це все добре, але треба робити щось масштабне, в тилу сидіти не хотілось", — розповів Чіп.
Тож у 2023 році він приєднався до загону "Сталевий кордон", де освоїв спеціальність сапера-розвідника.
"Я прийшов з нульовими знаннями в саперній справі. У 2014 році там якісь розтяжки, пам'ятаю, були, але це було по мінімуму. Ми займалися розмінуванням, мінуванням територій, встановлювали протитанкові поля, протипіхотні поля, розміновували FPV-дрони, скиди".
Розповів: щодня відчував сплеск адреналіну, адже кожна помилка могла коштувати життя.
"Страшно, щоб самому ніде не помилитися, щоб все правильно зробити, бо ти розумієш, що поряд з тобою твої товариші. Руки трясуться після того, як ти зробив свою роботу, перетрухнуло трохи, ти знаєш, що ти все зробив, ти молодець".
Під час виконання завдань часто проявляв винахідливість, адже маскування вибухівки — головний критерій успішної операції, додав Чіп:
"Коли робиш роботу, то не бажано, щоб руки тряслися, бо в тебе ювелірна робота, десь щось помилився і все, а помилок наша професія не прощає".
Працював прикордонник й на деокупованих територіях. Там, за його словами, кожен сантиметр землі міг приховувати небезпеку. Інколи про вибухові "подарунки" від росіян дізнавались після їхньої детонації. Наприклад, торік у листопаді натрапили на мінне поле.
"Знайшли під снігом, от наша техніка везла хлопцям колоди на будівництво й підірвалася".
Нині "Чіп" проходить службу у тилу на новій посаді. Та, розповів, часто згадує ті часи: напружені, ризиковані, але сповнені єдності та віри у спільну перемогу.
"Ми там стали родиною і на цей час, ми залишаємось як родина, бо це все нікуди не пропадає, воно залишається в душі".
