У територіальних центрах Черкащини, де проживають одинокі пенсіонери та люди з інвалідністю, немає пандусів та ліфтів. А ще відсутні укриття і є проблеми з харчуванням.
Такі основні порушення фіксують під час перевірок, розповів Суспільному представник уповноваженого з прав людини в Черкаській області Максим Тептюк.
З його слів, за 2024 рік перевірили 10 таких закладів і нині вони мають час, аби виправити недоліки.
Бабуся Вероніки Калабухової через життєві обставини потрапила у Мліївський центр надання соціальних послуг. 13 серпня разом з донькою жінка відвідувала бабусю.
"Ми обоє працюємо з чоловіком. І не було просто можливості за нею доглядати. Одразу там все було добре. Бабушка не жалілася ні на що. Кормили, вона була задоволена. Їх кормили пʼять разів на день. І в принципі до кінця з приводу їжі скарг ніяких не було. Проблеми почалися трішки згодом".
Бабусю, розповіла Вероніка, почала словесно ображати молодша медична сестра. Особливо після того, як бабуся перестала вставати з ліжка.
"Там були санітарки, які були хороші, допомагали, які на перший поклик летіли, допомагали. Це правда, це так воно і є, але оця — одна. Я приїхала до неї, вона каже: я вночі її гукаю, гукаю, не можу докричатися. Вона мені кричить: мені таких грошей тут не платять, щоб я до тебе ще й вночі ставала. І з того моменту я балакала з директрисою з цього приводу. У мене просили вибачення, обіцяли, що все буде добре".
Нічого не змінилося. Тому Вероніка шукала інший центр, та не встигла — 4 січня бабуся померла.
Скаржиться на неналежний догляд за підопічними й колишня фахівчиня з соціальної роботи Мліївського соццентру Людмила Мойсюк. Відповідний пост вона розмістила у фейсбуці.
"Санітарочка, яка щойно прибирала за хворим, мила його, різні там гігієнічні заходи проводила — вона починає розносити їжу. Це взагалі категорично не дозволено. Треба, щоб була цілодобова медична допомога. Її там фактично немає. Іноді приходить лікар — лікар сімейний".
Про ці порушення, каже пані Людмила говорила директорці, потім писала скарги.
"Я писала, що не так, давайте вдосконалимо, я не вела агресивну війну, я хотіла допомогти, хотіла добитися, хотіла щось зробити".
Утім не отримавши реакції, додала пані Людмила, зверталася і до уповноваженого з прав людини, і до голови громади та інших установ. За це, каже, її звільнили.
"Ніхто ніколи за цих людей не заступився, скільки я писала. Всі завжди на мене пишуть хейт. Що я отака, що я, з їхніх слів, колочу громаду. Що це означає? Це означає, що я хочу добитися розголосу", — додала Людмила Мойсюк.
Мліївський територіальний центр створили у 2018 році за рішенням сільської ради, розповів Суспільному голова громади Василь Микитенко. Саме тут перебувала Ольга Ляшко і працювала Людмила Мойсюк. Директорка закладу Тетяна Супрун усі звинувачення на адресу закладу заперечує. Додала: у ситуації з бабусею Вероніки розбиралася. Молодша медична сестра свої обов’язки виконувала належно.
"Молодші медичні сестри виконують свою роботу на відмінно. Всі ставляться до підопічних з розумінням, з теплотою, ну ми ж розуміємо, що це люди, яким потрібно віддати душу свою. Тому, що вони обездолені".
Зі слів директорки, послуги підопічним, а їх у центрі 25, надають згідно із чинними нормами. І до всіх ставляться як до рідних:
"Сестра медична у нас по штату одна. Ми не маємо права надавати лікувальні послуги. У нас є дільнична амбулаторія і з лікарем загальної практики сімейної медицини укладений договір і він приходить, проводить профілактичні огляди. У разі потреби приїжджає швидка допомога, люди не без медичного нагляду перебувають".
Молодша медична сестра Валентина Скалига у закладі працює з першого дня роботи:
"В елементи догляду входить перестеляння, прибирання біля них. Купати людей потрібно. Потрібно перестеляти постіль їм. Може кому і добре слово сказати. Трохи це життя потрібно прикрашати, щоб воно було якесь цікаве".
Нині в центрі 25 підопічних. Їм надають послуги, згідно з чинними нормами. Тому всі звинувачення безпідставні, розповіла директорка центру Тетяна Супрун.
"На тепер ми персоналом забезпечені. Молодші медичні сестри виконують свою роботу на відмінно. Всі ставляться до підопічних з розумінням, з теплотою, ну ми ж розуміємо, що це люди, яким потрібно віддати душу свою. Тому, що вони знедолені. Сестра медична у нас по штату одна. Ми не маємо права надавати лікувальні послуги. У нас є дільнична амбулаторія і з лікарем загальної практики сімейної медицини укладений договір і він приходить, проводить профілактичні огляди. У разі потреби приїжджає швидка допомога".
За потреби їх лікують і в районних медзакладах, розповіла 88-річна Ганна Нечипоренко.
"Я оце у Корсуні лежала і в тім році, і оце вже лежала там. Нема в мене рідних. Мого першого чоловіка оце брат. Спасибі, здали мене сюди. Мені тут дуже добре".
Володимир Ленда у центрі три роки. Розповів, що усім задоволений.
"Все добре. Годують нормально", — прокоментував чоловік.
Вісімдесятирічна Євдокія Плахута у закладі перебуває пів року. Приїхала з сусіднього Старосілля.
"Я сама зробила вибір. Тому, що у дітей малі діти, їм багато клопоту. А я всім задоволена. Персонал? Дуже такі лагідні дівчата. «Моя дорогенька», «моя рідненька, ви не туди пішли, осюди йдіть». Ну, розумієте, людське таке тепле відношення до людей".
Племінник пані Євдокії — Павло Лялько пояснив, що багато кого зі стареньких діти не можуть доглядати, оскільки пішли на війну:
"Війна не дає можливість повернутися деяким дітям до своїх батьків. І це — один єдиний притулок, де можна людей розмістити дожити свого віка. От у неї син — він воює. Він на захисті Батьківщини. Я сам два з половиною роки провоював. І діти різні бувають".
Нині вільних місць у закладі немає. Працювати є над чим, але роблять для підопічних все можливе, розповів голова громади Василь Микитенко:
"Однозначно, у нас те приміщення не зовсім підходить для таких послуг, але ми ж його не будували з самого початку. І станом на сьогодні ми робимо все можливе, щоб там умови були якнайкращі".
Як розповів представник уповноваженого з прав людини у Черкаській області Максим Тептюк, діяльність центрів надання соціальних послуг регламентує Конституція України, Європейська соціальна хартія, Конвенція про права осіб з інвалідністю, а також низка законів, зокрема, про "Соціальні послуги", та постанови Кабміну.
Якщо ви вважаєте, що ваші права порушують, уповноважений радить звертатися до керівника закладу та очільника громади. Якщо це не допомогло — до контролюючих органів.
"Це може бути Національна соціальна сервісна служба України, як відповідний орган виконавчої влади. Також можна звернутися до уповноваженого Верховної ради України з прав людини. Ми виїжджаємо на місце. Маючи дану скаргу і перевіряємо ті обставини, які в ній викладені. Чи відповідають вони дійсності, чи не відповідають. Знову ж таки в межах своєї компетенції".
Також, розповів уповноважений, разом з колегами можуть відвідати центр з "моніторинговим візитом". Таких на Черкащині, зі слів Максима Тептюка, протягом 2024 року було півтори сотні. 10 з них — безпосередньо до центрів надання соціальних послуг.
Але, як розповів Максим Тептюк, зазвичай все залежить від керівника закладу. Зазвичай порушення, які не потребують фінансових вкладень, оперативно усувають.
" Є фідбек, і є зворотний зв'язок. Це добре. Тому раджу всім керівникам розуміти, що дані заклади в першу чергу там перебувають люди або похилого віку, або з інвалідністю. Люди в складних життєвих обставинах і відноситися до неї також треба відповідно, як до людей в першу чергу", — додав Максим Тептюк.
