242 пересадки кісткового мозку та 31 — нирки, здійснили лікарі Черкаського клінічного онкологічного центру від початку проведення таких операцій. Вперше кістковий мозок пересадили пацієнту в 2019-му, нирку — у наступному 2020-му.
Які складнощі виникають у лікарів, пацієнтів та донорів під час організації та проведення операцій, розповів директор центру Віктор Парамонов.
Пані Ганні шанс на друге життя дала дівчина з Польщі:
"Це як друге життя у тебе зʼявилося — настільки то важко. Я хотіла б подякувати дівчині, яка дала мені друге життя".
Хвороба підкрадалася поступово, розповіла пані Ганна. Спочатку зʼявлялися синці, червоні плями на тілі, а потім болі в ногах та незрозуміла слабкість.
"Ти нічого не робив, а вже втомився. Воно впливає на якість твого життя і не дає тобі нічого зробити. Я досить активна людина, я займалася плаванням, бігом, йогою, а тут все відпадає, ти не можеш нічого зробити", — розповіла пані Ганна.
Зі Львова її направили до черкаського лікувально-діагностичного гематологічного центру. Після високодозової хіміотерапії їй провели пересадку кісткового мозку.
"Замучена, досить замучена. Дякую своєму чоловіку, який весь цей час біля мене є: приготує мені поїстоньки, приготує щось попити. Апетиту ще не маю, хімії були важкі, але трансплантації пройшли мені легко".
Нині пані Ганна заново вчиться ходити, їсти та відновлює імунітет. Її організм ніби у маленької дитини. В той самий час у лікарів інші виклики — знайти донорів, розповів гематолог відділення гематології та трансплантації кісткового мозку Сергій Горбачов.
У жовтні, розповів Сергій Горбачов, особливий вантаж до центру онкології доставили з Німеччини.
"Біологічний матеріал прибув з Німеччини — стовбурові клітини донорські. Вони нам потрібні для того, щоб зробити алогенну трансплантацію пацієнтці, яка вже отримала високодозову хіміотерапію і потребує донорського кісткового мозку для того, щоб вийти з цього стану. З моменту забору клітин до моменту трансплантації має пройти не більше 72 годин. Зазвичай це доба-півтори".
Донорів шукають не лише в Україні, розповів Сергій Горбачов:
курʼєр забирає ці клітини з кордону і привозить до нас у центр".
Курʼєр Микола Носовський тоді провів 27 годин за кермом, аби вчасно доставити клітини кісткового мозку до лікарні:
"Основні умови — це температурний режим і чимшвидше доставити до пацієнта".
Стовбурові клітини кісткового мозку — периферична кров. Сама трансплантація схожа на крапельницю чи переливання крові, пояснив лікар. За пацієнткою він стежить через монітор. До неї заходити можуть лише лікарі. Після хімієтерапії у жінки майже відсутній імунітет.
"Основні проблеми під час цієї процедури — це інфекційні ускладнення. Це така проблема гематологічних пацієнтів. Дуже велика частина з них має знижені показники лейкоцитів, які є нашою імунною системою, відповідно, під час хімієтерапії, яка знищує ці клітини, пацієнт уже має такий собі штучний імунодефіцит".
Трансплантація кісткового мозку, говорить лікар Сергій Горбачов, – це шанс на порятунок для пацієнта. Ризики існують, тож перед процедурою медики їх зважують.
"Т Трансплантація — це нелегка процедура, як для пацієнта, так і для лікаря. Ми йдемо на цей крок лише тоді, коли вона показана і без неї у пацієнта немає шансів".
Наталія Торопенко двері доньчиної кімнати тримає зачиненими, аби якнайдовше зберегти її запах. Після смерті Елі нічого не змінювали: улюблена іграшка доньки, застелена нею постіль, халат та косметика — все лишилося на тому ж місці. Кістковий мозок Еліні Топоренко трансплантували у серпні 2021 року. Тоді дівчина казала, що найбільшим бажанням для неї є побути з мамою. На здійснення цього бажання завдяки трансплантації та лікарям у них було два роки, розповіла пані Наталія. А потім під час прогулянки дівчина відчула біль.
"Ніхто не думав, що це рецидив. Ми думали, що це вторинний рак. Їй зробили швидкі тести під час розтину і сказали, що це рецидив з ураженням внутрішніх органів. Ми боролися за Елю. Приймали дуже дорогі ліки. Така в неї реакція організму була, їй не допомогло і пішли метастази".
Елі не стало сім місяців тому.
"Міф, коли пройшли пересадку і місяць після пересадки дзвонять у дзвоники: ура, ми подолали рак. Це тільки подолання шляху, ні про яке подолання ще немає і мови. Це тільки 10-та частина".
У листопаді 2020 вперше пересадили нирку 25-річному чоловікові, у якого були проблеми з цим органом з дитинства. Операцію провів лікар центру онкоурології Роман Морару-Бурлеску.
"Складність цієї операції не в техніці хірургічній, складність цієї операції в організації самого процесу. Ти забираєш здоровий орган. Це орган, на який дуже сподівається реципієнт, його єдина надія на повноцінне життя. І рівень відповідальності за ці дві долі дуже високий"
Після операції пацієнту стає краще вже на другий день. Донором для Дмитра стала його мама Тетяна. Під час інтервʼю вона сиділа біля сина поруч й казала, що нирку віддала йому без вагань.
"У нас була задача зробити операцію, а тепер прикласти максимум зусиль, щоб прижився цей орган у сина".
Боротьбою із машинами — апаратами гемодіалізу — позаниркового очищення крові, називає такі трансплантації лікар Роман Морару-Бурлеску:
"Ми насправді воюємо з машинами і воюємо проти них, щоб наші пацієнти могли позбавитися залежності від цих машин. Пацієнти, які знаходяться на гемодіалізі — хронічні хворі. Їхні всі системи не налаштовані в організмі в цілому. Їх привести до нормального стану, як то було до трансплантації, до нормального функціонування нирок досить важко".
Серед складнощів трансплантації нирки, так само як і кісткового мозку — знайти підхожого донора та простежити, щоб орган прижився, пояснив лікар. Адже трансплантація — це не про успіх, а про шанс на нормальне життя, яке може бути не в усіх.
"ТНа жаль, це факт і про це треба говорити. Бо є такі пацієнти, яким ми змушені були видаляти трансплантат, бо він приносив шкоду тим пацієнтам".
Свій шанс на повноцінне життя Юрій Шкіндер, сподівається, отримав.
"Скажу так, настільки, мабуть, вдала була операція, що ніяких фізичних больових відчуттів в мене не було і немає".
Не здаватися попри все — радить усім пацієнтам і мама Еліни Торопенко:
"Так, хвороба дуже підступна. Не здаватися і боротися. Ми з Ельою боролися. Ми з Ельою вірили до самого кінця. Те, що не стало моєї дитини, не факт, що у когось буде так само".
Пані Ганна додала: головне — віра та довіра:
"Довіряйте лікарям, і доказувати все: десь засвербіло, десь заболіло. Бо, якщо ви їм розкажете, вони можуть забрати ваші проблеми, які можуть вилізти після трансплантації".
У планах центру ще й розпочати пересадки печінки, розповів директор черкаського клінічного онкологічного центру. Це окрім трансплантації кісткового мозку та нирок. Всі потрібні підготовки до цього нині тривають.
